почитатель
почита́тель
іменник чоловічого роду, істота
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- почитатель — Почита́тель. Шанувальник. Иньші почитателі погадали о одіню князя (Б., 1895, 18, 4) // рос. почитáтель — шанувальник Українська літературна мова на Буковині
- почитатель — ПОЧИТА́ТЕЛЬ, я, ч., уроч., рідко. Те саме, що шанува́льник. Мій друг повернувся додому .. Тут прийшов я – його друг і почитатель (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
- почитатель — ПОЧИТА́ТЕЛЬ, я, ч., уроч., рідко. Те саме, що шанува́льник. Мій друг повернувся додому.. Тут прийшов я — його друг і почитатель (Ю. Янов., І, 1958, 139). Словник української мови в 11 томах