1. Словник української мови в 11 томах

почитатель

ПОЧИТА́ТЕЛЬ, я, ч., уроч., рідко. Те саме, що шанува́льник.

Мій друг повернувся додому.. Тут прийшов я — його друг і почитатель (Ю. Янов., І, 1958, 139).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почитатель — почита́тель іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. почитатель — Почита́тель. Шанувальник. Иньші почитателі погадали о одіню князя (Б., 1895, 18, 4) // рос. почитáтель — шанувальник Українська літературна мова на Буковині
  3. почитатель — ПОЧИТА́ТЕЛЬ, я, ч., уроч., рідко. Те саме, що шанува́льник. Мій друг повернувся додому .. Тут прийшов я – його друг і почитатель (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах