почитатель
Почита́тель. Шанувальник. Иньші почитателі погадали о одіню князя (Б., 1895, 18, 4)
// рос. почитáтель — шанувальник
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- почитатель — почита́тель іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- почитатель — ПОЧИТА́ТЕЛЬ, я, ч., уроч., рідко. Те саме, що шанува́льник. Мій друг повернувся додому .. Тут прийшов я – його друг і почитатель (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
- почитатель — ПОЧИТА́ТЕЛЬ, я, ч., уроч., рідко. Те саме, що шанува́льник. Мій друг повернувся додому.. Тут прийшов я — його друг і почитатель (Ю. Янов., І, 1958, 139). Словник української мови в 11 томах