1. Українська літературна мова на Буковині

почтити

Почти́ти. Вшанувати. Зібрані члени встанєм з місць почтили пам ять покійного і сю заяву почести виписано на пам’ятку до протоколу (Б., 1895, 276, 3)

// рос. почтить — вшанувати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почтити — ПОЧТИ́ТИ, ти́ш, док., кого, що, книжн., рідко. Те саме, що ушанува́ти. Русин шука кладовища, Почтити гріб Федьковича (І. Франко); // Пригостити, почастувати. Ми тепер хотіли б почтити вас обідом (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  2. почтити — ПОЧТИ́ТИ, ти́ш, док., перех., книжн., рідко. Те саме, що ушанува́ти. Русин шука кладовища, Почтити гріб Федьковича (Фр., X, 1954, 131); // Пригостити, почастувати. Ми тепер хотіли б почтити вас обідом (Мирний, III, 1954, 284). Словник української мови в 11 томах