почтити
ПОЧТИ́ТИ, ти́ш, док., перех., книжн., рідко. Те саме, що ушанува́ти.
Русин шука кладовища, Почтити гріб Федьковича (Фр., X, 1954, 131);
// Пригостити, почастувати.
Ми тепер хотіли б почтити вас обідом (Мирний, III, 1954, 284).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- почтити — Почти́ти. Вшанувати. Зібрані члени встанєм з місць почтили пам ять покійного і сю заяву почести виписано на пам’ятку до протоколу (Б., 1895, 276, 3) // рос. почтить — вшанувати. Українська літературна мова на Буковині
- почтити — ПОЧТИ́ТИ, ти́ш, док., кого, що, книжн., рідко. Те саме, що ушанува́ти. Русин шука кладовища, Почтити гріб Федьковича (І. Франко); // Пригостити, почастувати. Ми тепер хотіли б почтити вас обідом (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах