пошуткувати

пошуткува́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. пошуткувати — ПОШУТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Те саме, що пожартува́ти. Вмій пошуткувати, знай, коли перестати (прислів'я); [Горпина:] Вони, бачте, розгнівались, що з ними пошуткувала! (М.  Словник української мови у 20 томах
2. пошуткувати — ЖАРТУВА́ТИ з ким і без додатка (говорити або робити що-небудь заради сміху, забави), ШУТКУВА́ТИ розм., ЧУДИ́ТИ розм. — Док.: пожартува́ти, пошуткува́ти. По обличчю сержанта не можна було вгадати, жартує він чи говорить серйозно (О.  Словник синонімів української мови
3. пошуткувати — ПОШУТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Те саме, що пожартува́ти. Вмій пошуткувати, знай, коли перестати (Укр.. присл.., 1955, 186); [Горпина:] Вони, бачте, розгнівались, що з ними пошуткувала! (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
4. пошуткувати — Пошуткува́ти, -ку́ю, -єш гл. Пошутить.  Словник української мови Грінченка