Значення в інших словниках
-
пощербити —
-блю, -биш; мн. пощерблять; док., перех. 1》 Док. до щербити. 2》 перен. Погіршити що-небудь, втратити на чому-небудь, завдати втрат комусь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пощербити —
ПОЩЕРБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. пощербля́ть; док., що. 1. Док. до щерби́ти. Погуляли гайдамаки, Добре погуляли: Трохи не рік шляхетською Кров'ю наповали [напували] Україну, та й замовкли – Ножі пощербили (Т.
Словник української мови у 20 томах
-
пощербити —
ВИЩЕ́РБЛЮВАТИ (робити щербину, щербини на металі, кістці тощо), ЩЕРБИ́ТИ, ВИЗУ́БЛЮВАТИ, ЗАЗУ́БЛЮВАТИ, НАДЩЕ́РБЛЮВАТИ. — Док.: ви́щербити, пощерби́ти, ви́зублити, зазубли́ти, надщерби́ти. Тесав вісь та якось і вищербив сокиру (М.
Словник синонімів української мови
-
пощербити —
Пощерби́ти, -блю́, -би́ш, -бля́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пощербити —
ПОЩЕРБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. пощербля́ть; док., перех. 1. Док. до щерби́ти. Погуляли гайдамаки, Добре погуляли: Трохи не рік шляхетською Кров’ю наповали [напували] Україну, та й замовкли — Ножі пощербили (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
-
пощербити —
Пощербити, -блю, -биш гл. 1) Сдѣлать зазубрины на рѣжущемъ инструментѣ. Гей коняку турки вбили, ляхи шаблю пощербили. Щог. В. 9. 2) Выбить въ нѣкоторыхъ мѣстахъ края глиняной посуды.
Словник української мови Грінченка