поязичити

поязи́чити

дієслово доконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. поязичити — -чу, -чиш, док., над ким, перед ким і без додатка, розм. Наговорити чогось поганого про кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поязичити — ПОЯЗИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., над ким, перед ким і без дод., розм. Наговорити чогось поганого про кого-небудь. Ще невість-що наплеще на їх [них], на неї, поязичить перед людьми?...  Словник української мови у 20 томах
3. поязичити — ПОЯЗИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., над ким, перед ким і без додатка, розм. Наговорити чогось поганого про кого-небудь. Ще невість-що наплеще на їх [них], на неї, поязичить перед людьми? (Григ., Вибр.  Словник української мови в 11 томах