Орфографічний словник української мови

прабабуся

прабабу́ся

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прабабуся — -і, ж. 1》 Пестл. до прабаба і прабабка. 2》 Перша жінка, від якої пішов рід людський.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прабабуся — ПРАБАБУ́СЯ, і, ж. 1. Пестл. до праба́ба і праба́бка. Одно тільки вам і скажу: моїй прабабусі, як уводили її у вагон, так хусткою щільно очі зав'язували... (Остап Вишня). 2. Перша жінка, від якої пішов рід людський. О люди!...  Словник української мови у 20 томах
  3. прабабуся — ПРАБАБУ́СЯ, і, ж. 1. Пестл. до праба́ба і праба́бка. Одно тільки вам і скажу: моїй прабабусі, як уводили її у вагон, так хусткою щільно очі зав’язували… (Вишня, І, 1956, 209). 2. Перша жінка, від якої пішов рід людський. О люди!...  Словник української мови в 11 томах