прабабуся

ПРАБАБУ́СЯ, і, ж.

1. Пестл. до праба́ба і праба́бка.

Одно тільки вам і скажу: моїй прабабусі, як уводили її у вагон, так хусткою щільно очі зав’язували… (Вишня, І, 1956, 209).

2. Перша жінка, від якої пішов рід людський.

О люди! Всі на вдачу ви Як ваша прабабуся Єва: Що дане вам — не вабить вас (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 208).

Значення в інших словниках

1. прабабуся — прабабу́ся іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. прабабуся — -і, ж. 1》 Пестл. до прабаба і прабабка. 2》 Перша жінка, від якої пішов рід людський.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прабабуся — ПРАБАБУ́СЯ, і, ж. 1. Пестл. до праба́ба і праба́бка. Одно тільки вам і скажу: моїй прабабусі, як уводили її у вагон, так хусткою щільно очі зав'язували... (Остап Вишня). 2. Перша жінка, від якої пішов рід людський. О люди!...  Словник української мови у 20 томах