прабатьки

ПРАБАТЬКИ́, і́в, мн. Давні предки.

Рід наш увесь ходючий, батьки й прабатьки, то й Данилко, мабуть, ходитиме, доки й ноги не відпадуть (Ю. Янов., II, 1958, 186).

Значення в інших словниках

1. прабатьки — прабатьки́ множинний іменник, істота  Орфографічний словник української мови
2. прабатьки — див. пращур  Словник синонімів Вусика
3. прабатьки — -ів, мн. Давні предки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прабатьки — ПРАБАТЬКИ́, і́в, мн. Давні предки. Рід наш увесь ходючий, батьки й прабатьки, то й Данилко, мабуть, ходитиме, доки й ноги не відпадуть (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
5. прабатьки — ПРЕ́ДКИ перев. мн. (старші родичі по висхідній лінії з боку матері або батька; ті, від кого веде свій початок рід), ДІДИ́, БАТЬКИ́, ПРА́ДІДИ, ПРАБАТЬКИ, ПРА́ЩУРИ, ПРАРО́ДИЧІ, ПРАПРЕ́ДКИ підсил., ПРАПРА́ДІДИ підсил., ПРАПРА́ЩУРИ підсил., ПРАОТЦІ́ заст.  Словник синонімів української мови