Значення в інших словниках
-
праведний —
Безгрішний, непогрішний, с. святий, ур. преподобний; (шлях) чесний; (лад) справедливий, правильний; (- діло) лицарський, шляхетний; п! ЦНОТЛИВИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
праведний —
[правеиднией] м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
-
праведний —
-а, -е. 1》 Який дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний. || Який узгоджується з релігійними приписами, але суперечить гуманним принципам. || у знач. ім. праведний, -ного...
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
праведний —
ПРА́ВЕДНИЙ, а, е. 1. Який дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний. З лози колисочку плете Та плаче праведная мати (Т. Шевченко); Було розкажуть нам, як на тім світі буде людям: що буде грішним, а що праведним (І.
Словник української мови у 20 томах
-
праведний —
Від трудів праведних не наживеш палат каменних. Чесною працею важко доробитися.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
Праведний —
див. Бог
Словник синонімів Вусика
-
праведний —
виво́дити / ви́вести на ві́рний шлях (на путь пра́ведну) кого. Допомагати кому-небудь виробити правильну лінію поведінки, правильно поводити себе. — Великий бідак батько. Коли б у світі була така сила, аби вивела його на вірний шлях..
Фразеологічний словник української мови
-
праведний —
СВЯТИ́Й (який, за християнською релігією, провів життя в служінні Богові), ПРЕСВЯТИ́Й підсил., ТРИСВЯТИ́Й підсил., ПРА́ВЕДНИЙ, ПРЕПОДО́БНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, БЕЗГРІХО́ВНИЙ заст. (який не зробив нічого супроти релігійної моралі). — Прочитай мені..
Словник синонімів української мови
-
праведний —
Пра́ведний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
праведний —
ПРА́ВЕДНИЙ, а, е. 1. Який дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний. З лози колисочку плете Та плаче праведная мати (Шевч., II, 1963, 365); Було розкажуть нам, як на тім світі буде людям: що буде грішним, а що праведним (Н.
Словник української мови в 11 томах
-
праведний —
Праведний, -а, -е 1) Праведный, безгрѣшный. Праведная душе, прийми мою мову. Шевч. 36. Праведне сонце. Рудч. Ск. І. 94. 2) = правдивий 2. Не мають праведного таланту. К. (О. 1862. ІІІ. 52, 53).
Словник української мови Грінченка