праведний

СВЯТИ́Й (який, за християнською релігією, провів життя в служінні Богові), ПРЕСВЯТИ́Й підсил., ТРИСВЯТИ́Й підсил., ПРА́ВЕДНИЙ, ПРЕПОДО́БНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, БЕЗГРІХО́ВНИЙ заст. (який не зробив нічого супроти релігійної моралі). — Прочитай мені.. про святу Варвару (І. Нечуй-Левицький); Все шепоче (тітка): — Пресвята Богородице, велика помошнице! Святий Миколо-угоднику, скорий помошнику. Святії апостоли, станьте на помочі (Г.Хоткевич); — Чому ж поліція не захищає праведних християн? (Ю. Бедзик); (Двоє молодих християн наближаються до Руфіна і вклоняються) (1-ий:) Благослови нас, брате преподобний (Леся Українка).

СВЯТИ́Й ім., ПРА́ВЕДНИК, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРЕПОДО́БНИК, ПРЕПОДО́БНИЙ, УГО́ДНИК, СВЯТЕ́ЦЬ рідше; ЧУДОТВО́РЕЦЬ (святий, який нібито має хист творити чудеса). — Що ж воно там пишеться?.. — Пишеться, як святих мучили за християнську віру, як преподобні жили в пустині, в лісах, пущах, нетрях (І. Нечуй-Левицький); В одному кутку картини був і рай. Праведники зривали тут з дерев золоті яблука (О. Донченко); — Тепер я й сам не відаю, куди належу: чи до грішних, а чи до праведних (М. Ю. Тарновський); Постав хіба свічку перед Серафимом-угодником (А. Тесленко).

СПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який ґрунтується на справедливості, правді, має обґрутовані підстави), ЗАКО́ННИЙ, СЛУ́ШНИЙ, ПРА́ВИЙ, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ПРА́ВНИЙ рідше. Справедливий суд; Справедливе врегулювання міжнародних конфліктів; — Вимога цілком законна! — почулись голоси з залу (А. Головко); Корінько, скривившись, вислухав цей слушний і набридлий йому закид (Я. Качура); Злічім, брати, .. борців за волю, що сей рік в бою правім полягли (І. Франко); Сяяло осіннє сонце, наче раділо, що праведний гнів карає чужинців (Д. Бедзик); Серце їй їла правдива матерня докора (Панас Мирний); За нього правна помста буде (Леся Українка). — Пор. безсторо́нній.

СПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який у своїх діях керується справедливістю, дотримується правди; який характеризується справедливістю); ПРА́ВИЙ, ПРАВДИВИЙ, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРАВОСУ́ДНИЙ (який чинить правий суд); НЕПОГРІШИ́МИЙ, НЕПОГРІ́ШНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ (який ніколи не робить помилок). Вона справедлива й ніколи не гримне на безвинного, хоч ніколи й не подарує вини (М. Коцюбинський); І що то за козак з його був!.. Розумний, чулий, правдива, щира козацька душа, без помсти й користі (О. Стороженко); Ось слухай же, сину, Про Максима праведного... Було, не спочине Ніколи він (Т. Шевченко); Я висловив свою думку тоном непогрішимого судді (В. Еллан). — Пор. безсторо́нній.

ЧЕ́СНИЙ (сумісний з правилами честі), ПРА́ВЕДНИЙ. Чесне діло роби сміло (приказка); Його знають старшини всіх підрозділів, з якими він вів не завжди чесну гру (Григорій Тютюнник); — Давно вже я молю Бога, що коли доведеться помирати, то щоб на війні, за праведне діло (О. Довженко). — Пор. 2. благоро́дний.

Значення в інших словниках

1. праведний — пра́ведний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. праведний — Безгрішний, непогрішний, с. святий, ур. преподобний; (шлях) чесний; (лад) справедливий, правильний; (- діло) лицарський, шляхетний; п! ЦНОТЛИВИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. праведний — [правеиднией] м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
4. праведний — -а, -е. 1》 Який дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний. || Який узгоджується з релігійними приписами, але суперечить гуманним принципам. || у знач. ім. праведний, -ного...  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. праведний — ПРА́ВЕДНИЙ, а, е. 1. Який дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний. З лози колисочку плете Та плаче праведная мати (Т. Шевченко); Було розкажуть нам, як на тім світі буде людям: що буде грішним, а що праведним (І.  Словник української мови у 20 томах
6. праведний — Від трудів праведних не наживеш палат каменних. Чесною працею важко доробитися.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. Праведний — див. Бог  Словник синонімів Вусика
8. праведний — виво́дити / ви́вести на ві́рний шлях (на путь пра́ведну) кого. Допомагати кому-небудь виробити правильну лінію поведінки, правильно поводити себе. — Великий бідак батько. Коли б у світі була така сила, аби вивела його на вірний шлях..  Фразеологічний словник української мови
9. праведний — Пра́ведний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. праведний — ПРА́ВЕДНИЙ, а, е. 1. Який дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний. З лози колисочку плете Та плаче праведная мати (Шевч., II, 1963, 365); Було розкажуть нам, як на тім світі буде людям: що буде грішним, а що праведним (Н.  Словник української мови в 11 томах
11. праведний — Праведний, -а, -е 1) Праведный, безгрѣшный. Праведная душе, прийми мою мову. Шевч. 36. Праведне сонце. Рудч. Ск. І. 94. 2) = правдивий 2. Не мають праведного таланту. К. (О. 1862. ІІІ. 52, 53).  Словник української мови Грінченка