практикувати —
(руку) вправляти, фр. набивати, наламувати; {методи) застосовувати; (- лікаря) мати практику, приймати <�лікувати> хворих; п. ф. -СЯ, мати місце.
Словник синонімів Караванського
практикувати —
-ую, -уєш, недок. 1》 перех. Здійснювати, застосовувати щось на практиці чи перевіряти практикою (у 3 знач.). 2》 неперех. Займатися практикою (у 5 знач.). || Стажуватися. 3》 перех., розм. Робити вправи для розвитку чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
практикувати —
ПРАКТИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. що. Здійснювати, застосовувати щось на практиці чи перевіряти практикою (у 3 знач.). Практикувала Сташка і таке.
Словник української мови у 20 томах
практикувати —
практикува́ти дотримуватися церковних законів і обрядів (м, ср, ст): Був глибоко віруючий і дуже прив'язаний до своєї церкви, але з практикуванням якось йому не склалося. Не знав, очевидно, що капітальна засада християнської Церкви каже, власне, практикувати (Тарнавський З.)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
практикувати —
ДІ́ЯТИ як (виявляти свою діяльність певним чином), РОБИ́ТИ що, ЧИНИ́ТИ що, УЧИНЯ́ТИ (ВЧИНЯ́ТИ) що, ПРАКТИКУВА́ТИ що, МОТО́РИТИ як, що, розм., ПОСТУПА́ТИ розм., заст., ПОСТУПА́ТИСЯ діал.; ВИРОБЛЯ́ТИ (ВИРО́БЛЮВАТИ рідше) що, ТВОРИ́ТИ що, розм.
Словник синонімів української мови
практикувати —
ПРАКТИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. Здійснювати, застосовувати щось на практиці чи перевіряти практикою (у 3 знач.). Практикувала Сташка і таке. У неділю, коли обоє вони були вільні, вона раптом прикидалась хворою (Вільде, Сестри..
Словник української мови в 11 томах