Значення в інших словниках
-
праця —
(певна діяльність) робота, діло, (здебільшого пильна) труд.
Словник синонімів Полюги
-
праця —
Робота, р. труд; (спільна) співпраця, співробітництво; (муляра) фах, професія; ФР. натуга, напруження <н. надувся з праці>; (митця) |ви|твір, (наукова) розвідка; (машин) функціонування, дія; (марна) ІД. Сізіфова праця.
Словник синонімів Караванського
-
праця —
-і, ж. 1》 Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії та мають своїм призначенням створення матеріальних і духовних цінностей; труд.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
праця —
ПРА́ЦЯ, і, ж. 1. Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії і мають своїм призначенням створення матеріальних та духовних цінностей; труд.
Словник української мови у 20 томах
-
праця —
пра́ця: ♦ гірка́ пра́ця, солодкий спочи́нок (Франко) ♦ яка́ пра́ця, така́ пла́та (Франко)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
праця —
Коли праця вийде дверми, то біда вікном лізе у хату. Безробіття приносить нужду до хати. Праця єдина з недолі нас вирве. Лише працею мож поправити долю. Працює, як чорний віл. Дуже тяжко працює. Треба працювати, аби кавалок хліба мати.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
праця —
(англ. labour) прямий внесок у виробництво (обслуговування), який люди роблять за рахунок фізичної і розумової діяльності.
Економічний словник
-
праця —
Процес комплексної фіз.-розумової активності, метою якої є трансформація природного середовища у такий спосіб, аби збільшити шанси виживання людського роду.
Універсальний словник-енциклопедія
-
праця —
сізі́фова пра́ця (робо́та), книжн. Надзвичайні зусилля, спрямовані на досягнення чогось, які не дають бажаних результатів; непосильне щось. Ріка то затихала, то знов шуміла, сповняючи (виконуючи) сізіфову працю (Г.
Фразеологічний словник української мови
-
праця —
ПРАЦЯ — синтетична категорія, яка характеризує специфічну, властиву людині форму діяльності, спрямовану на освоєння і перетворення (згідно з власними цілями, інтересами і потребами) природного середовища, поліпшення соціальних відносин (соціальна...
Філософський енциклопедичний словник
-
праця —
ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (застосування своєї праці, своїх зусиль до чого-небудь, у якійсь галузі), ДІ́Я, А́КЦІЯ книжн., ОПЕРА́ЦІЯ розм., ЧИН уроч., УЧИ́Н (ВЧИН) заст., уроч., ДІ́ЙСТВО заст., ДІ́ЛАННЯ діал.; ПРА́КТИКА (перев.
Словник синонімів української мови
-
праця —
Пра́ця, -ці, -цею; пра́ці, праць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
праця —
ПРА́ЦЯ, і, ж. 1. Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії і мають своїм призначенням створення матеріальних та духовних цінностей; труд. Чесна праця — наше багатство (Укр.. присл..
Словник української мови в 11 томах
-
праця —
рос. труд діяльність людини, яка вимагає від неї зусиль, енергозатрат, усвідомлення доцільності і необхідності виконання роботи.
Eкономічна енциклопедія
-
праця —
Праця, -ці ж. Трудъ, работа. Шевч. 133. Котл. Ен. VI. 87. Кричитъ пробі її мати, щоб дівчину рятувати, каже, що за працю тую я дівчину подарую. Чуб. V. 1117. ум. праценька. ЕЗ. V. 109.
Словник української мови Грінченка