праця
ПРА́ЦЯ, і, ж.
1. Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії і мають своїм призначенням створення матеріальних та духовних цінностей; труд.
Чесна праця – наше багатство (приказка);
Ніколи не думав Дьяконов, що праця може впливати на людину так цілюще (О. Гончар);
Праця – основа життя і багатства суспільства, джерело внутрішнього зростання духовних якостей людини (з наук.-попул. літ.);
// Трудовий процес, робота, на яку витрачається багато сил.
Не літа зсушили тіло, а від праці помарніло (прислів'я);
Покликали його раз до двору дрова різати, дали за цілий день важкої праці сороківку (М. Коцюбинський);
// Корисна робота, виконувана тваринами, або її результат.
Береться [дід] шершавою рукою за стовбур груші, на яку з дуплянки просочуються тонкі пахощі давньої бджолиної праці (М. Стельмах);
// Робота думки, пам'яті.
– Над книжками сиджу я, мов в кліти [в клітці]. Мов би-м працею хтів мозговою Голос серця і крові зглушити (І. Франко);
// чого. Про рух, перебування в дії чого-небудь.
Максим починає танцювати. Нема в нього ні стрімких вихилясів, ні підскоків, а є тільки праця підошов і закаблуків (М. Стельмах);
// перен. Уособлення суспільних класів, які створюють матеріальні й духовні цінності.
Його старий приятель усе ще був агітатором, газетярем, борцем у великій, всесвітній боротьбі праці з капіталом (І. Франко);
* Образно. Все тобі, медова земле, Все тобі, моя країно, Де смуглява ходить праця По оновлених полях! (М. Рильський).
2. перев. з означ. Трудовий процес певного фахівця.
[Антоніо:] З конечності бере артист роботу, яку прийдеться. Навіть Аполлон узявся раз до мулярської праці (Леся Українка);
// Вид діяльності.
Знаю, що праця чабанська .. не така, як дехто її собі уявляє (О. Гончар);
Тихо спить село, стомлене жнивною працею (І. Цюпа).
3. Певний вид оплачуваної трудової діяльності; робота, служба за наймом як засіб існування, джерело заробітку.
Ходили всі брати шукати собі роботи, служби й по місті, й по селах округи, .. тільки що не знаходилося їм праці й за малую заплату (Марко Вовчок);
Життя твоє – щоденна праця на чужих людей, на чужих дітей... (Панас Мирний);
І йде учитель мій колишній, Василь Мефодьович Крючко, на працю в школу, як раніш (В. Сосюра).
4. Зусилля, напруження.
Сказавши, круто повернувся [Турн] І камінь пудів в п'ять підняв; Хоть з праці трохи і надувся (І. Котляревський).
5. Матеріалізований результат якоїсь роботи, діяльності.
Бодай тебе, Івго, з твоєю правдою! Наробила була сим словом такого, що трохи вся твоя праця не пропала (Г. Квітка-Основ'яненко);
Тепер художник непокоївся, що будинок зірвуть і вся праця його полетить у повітря (О. Гончар);
// Літературний твір, наукова робота або витвір мистецтва.
[Джонс:] Але ж ви, певне збираєтесь продати вашу працю [скульптуру] кудись далеко в церкву католицьку? (Леся Українка);
З-під його [І. Франка] пера вийшов цілий ряд солідних наукових праць (М. Коцюбинський);
* Образно. Тут в кожній ягоді натхненна праця Струмує, як гаряча юна кров (М. Рильський).
6. Робота, функціонування машин і механізмів.
Напружена праця мотора.
Геро́й Соціалісти́чної Пра́ці див. геро́й;
(1) Даре́мна (дарма́, ма́рна, запропа́ла) пра́ця <�рідко Даре́мний труд> – марно, не варто й намагатися (що-небудь робити).
Дурному про розумне балакати – запропала праця (Сл. Б. Грінченка);
Дарма праця, пане-брате: Коли хочеш грошей Та ще й слави, того дива, Співай про Матрьошу... (Т. Шевченко);
[Кассандра:] Благати владарку – даремна праця, вона не знає ні жалю, ні ласки (Леся Українка);
Даремний труд – гнатися. Марусяк із власного досвіду знав, що в горах сто раз ліпше тікати, як гнатися (Г. Хоткевич);
Усе живе колись-то мусить умерти, і марна праця мучити себе жахами й прагнути вмолити вічний логос зробити чудо-виняток (Василь Шевчук);
Коли хлопець не обзивався, Андреуччо зачав волати голосніше, та дарма праця (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);
Жи́ти з пра́ці рук свої́х див. жи́ти;
(2) За пра́цею; В пра́ці – виконуючи якусь роботу, в труді.
Нині думаю стріти новий рік за працею з пером в руках (М. Коцюбинський);
Дружба народів нам путь осяває, В праці зріднились і села, й міста (М. Рильський);
Лю́ди розумо́вої пра́ці див. лю́ди;
(3) На́ймана пра́ця – наймана робоча сила; трудящі, які працюють у когось за наймом.
В нашу епоху, коли наука перетворюється в безпосередню продуктивну силу, інтелігенція дедалі більше поповнює ряди працівників найманої праці (з публіц. літ.);
Понаднормо́ва робо́та (пра́ця) див. робо́та;
Послі́дком пра́ці див. послі́док;
Посува́ти / посу́нути спра́ву (робо́ту, пра́цю і т. ін.) [впере́д] див. посува́ти;
(4) Пра́ця над собо́ю – підвищення своєї кваліфікації, освіти, свого кругозору.
Тільки серйозна праця над собою може дати право виступати публічно (М. Коцюбинський);
Федотова з дитячих років виховувалась у родині великого Щепкіна, який привчив її до робочої дисципліни, до праці над собою (з наук. літ.);
Привла́снювати / привла́снити пра́цю див. привла́снювати;
Приков́аний до пра́ці див. прико́ваний;
(5) Примусо́ва пра́ця (робо́та) – вид покарання, що полягає в притягненні засудженого до праці з обов'язковим відрахуванням певної частини його платні на користь держави (у різні періоди історії застосовували як з позбавленням волі, так і без цього виду покарання).
Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан (з мови документів);
Продукти́вність пра́ці див. продукти́вність;
(6) Розумо́ва пра́ця – робота, яка вимагає витрат розумової енергії.
– Люди розумової праці винайшли трактор (Григорій Тютюнник);
Спра́ва (робо́та, пра́ця і т. ін.) посува́ється (посу́нулася) [впере́д] див. спра́ва¹;
Става́ти / ста́ти до робо́ти (пра́ці) див. става́ти;
Уда́рник комуністи́чної пра́ці див. уда́рник²;
(7) Фізи́чна пра́ця – робота, яка виконується із застосуванням м'язових зусиль.
Ніхто з інтелігенції ще ніколи не дивився з презирством на людей фізичної праці. Це твоя вигадка (Григорій Тютюнник);
(8) Чужа́ праця́ – робота на когось.
Зносить Гафійка красу і літа по наймах, зчорніє, зів'яне на чужій праці, як її мати (М. Коцюбинський);
Людині завсігди страшно збагнути, узнати, що за її життя завжди хтось платить кров'ю: чи то рідна матір, чи замучений чужою працею батько (М. Стельмах);
Шко́да пра́ці див. шко́да́2.△ Ако́рдна систе́ма опла́ти [пра́ці] див. систе́ма;
Бала́нс підприє́мства (пра́ці) див. бала́нс¹;
Бі́ржа пра́ці див. бі́ржа;
Відря́дна опла́та [пра́ці] див. опла́та;
Гігіє́на пра́ці див. гігіє́на;
Ко́декс зако́нів про пра́цю див. ко́декс;
Науко́ва організа́ція пра́ці див. організа́ція;
По́діл пра́ці див. по́діл;
Розпо́діл пра́ці див. розпо́діл;
Час пра́ці див. час.
◇ (9) Крива́ва пра́ця – тяжка, виснажлива, непосильна праця.
Стояли перед нею [Мотрею] давні лихі роки, пригадала вона свою криваву працю (Панас Мирний);
Приклада́ти / прикла́сти си́лу (пра́цю, ру́ки і т. ін.) див. приклада́ти;
(10) Сізі́фова пра́ця (робо́та), книжн. – надзвичайні зусилля, спрямовані на досягнення чогось, які не дають бажаних результатів; непосильне щось.
Ріка то затихала, то знов шуміла, сповняючи [виконуючи] сізіфову працю (Г. Хоткевич);
Унікальні явища природи, довго не знаходячи пояснення, нерідко так обростають легендами, що згодом виколупати з них зернятко істини коштує багатьох років майже сізіфової праці (із журн.);
– Та будь ласка! Робіть собі на здоров'я. Коли вам до смаку сізіфова робота! – спохмурнів трохи Макар Іванович (А. Головко);
Хапа́тися за пра́цю див. хапа́тися;
Шко́да́ [й] за́ходу (пра́ці) див. шко́да́2.
Словник української мови (СУМ-20)