працюючий
ПРАЦЮ́ЮЧИЙ, а, е.
Який займається трудовою діяльністю, перебуває десь на роботі, на службі.
Крізь суцільне стугоніння чути, як розмірено, з нещадною невтомністю працюючих верстатів, б'ють німецькі самоходи (О. Гончар);
Стояло лише прозоре гудіння працюючих на яблуневому цвіті бджіл (Ю. Яновський);
Вона вже всею душею віддалася й собі праці, щоб розбудити море працюючого жіноцтва (В. Еллан-Блакитний);
// у знач. ім. працю́ючий, чого, ч. Той, хто трудиться; працівник.
Він думи плакав Нашими сльозами! Одним працюючим складав Сумливі гами (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)