працюючий
працю́ючий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до працювати.
|| у знач. прикм.
|| у знач. ім. працюючий, -чого, ч. Той, хто трудиться; працівник.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипрацю́ючий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до працювати.
|| у знач. прикм.
|| у знач. ім. працюючий, -чого, ч. Той, хто трудиться; працівник.
Великий тлумачний словник сучасної української мови