1. Великий тлумачний словник сучасної мови

працюючий

працю́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до працювати.

|| у знач. прикм.

|| у знач. ім. працюючий, -чого, ч. Той, хто трудиться; працівник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. працюючий — працю́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. працюючий — Працюючий — що (котрий, який) працює — трудящий, трудівник, трудар, трудовик, працівник Слово працюючий трапляється в значеннях активного дієприкметника («Працюючий на новому верстаті робітник не був добре обізнаний із його властивостями»)... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  3. працюючий — ПРАЦЮ́ЮЧИЙ, а, е. Який займається трудовою діяльністю, перебуває десь на роботі, на службі. Крізь суцільне стугоніння чути, як розмірено, з нещадною невтомністю працюючих верстатів, б'ють німецькі самоходи (О. Словник української мови у 20 томах
  4. працюючий — ПРАЦЮ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до працюва́ти. Крізь суцільне стугоніння чути, як розмірено, з нещадною невтомністю працюючих верстатів, б’ють німецькі самоходи (Гончар, III, 1959, 365)... Словник української мови в 11 томах