працюючий

Працюючий — що (котрий, який) працює — трудящий, трудівник, трудар, трудовик, працівник

Слово працюючий трапляється в значеннях активного дієприкметника («Працюючий на новому верстаті робітник не був добре обізнаний із його властивостями»), прикметника («Велика увага приділяється навчанню працюючої молоді») та іменника («Літо — найкраща пора для відпочинку працюючих»). Але ні в першому, ні в другому, ні в третьому значеннях воно не дається до використання. Ми бачили вже, що цей дієприкметник можна, нітрохи не порушуючи загального змісту, замінити дієприслівником: «Працюючи на новому верстаті, робітник не був добре обізнаний із його властивостями»; можна висловити цю фразу й описовою конструкцією: «Робітник, що (котрий, який) працював на новому верстаті, не був добре обізнаний із його властивостями». Замість слова працюючий у значенні прикметника можна скористуватись відомим прикметником трудящий (або трудовий): «Трудяща ластівка край берега літала» (Л. Глібов); отож у другому реченні треба написати: «Велика увага приділяється навчанню трудящої (трудової) молоді». Слово трудящий можна ставити й у значенні іменника: «Літо — найкраща пора для відпочинку трудящих».

Не слід забувати й інших іменників, що цілком можуть замінити форму працюючий: трудівник («Це, напевне спросоння обізвався дятел, невтомний трудівник». — М. Стельмах; «Моя хвала трудівникам незнаним...» — П. Грабовський; «Налагоджуємо культурний зв’язок свідомості мільйонів трудівників». — В. Еллан); трудар («Ми в комсомольській бригаді вийшли в степ на зорі — юні, веселі і раді вільних полів трударі». — П. Воронько), трудяка («... я сів у тритонку до шофера Н. ...Це був справжній трудяка». — О. Довженко); працівник («Працівники заповідника мали що показати нашій вибагливій екскурсії». — І. Ле).

Іменник працівник буває й відповідником російського работник («Величезну кількість працівників преси можна було тут бачити тільки в перші дні процесу». — Я. Галан). Іноді помилково замість слова працівник уживають іменник робітник: «Серед робітників цього науково-дослідного інституту є кілька кандидатів і докторів наук». Слово робітник позначає трудівника тільки фізичної праці, а працівник — і фізичної, й розумової. Є ще іменник співробітник, який відповідає російському сотрудник і є близьким за значенням до українського працівник — «трудівник розумової праці». Отож, у помилковій фразі слід було сказати: «Серед працівників (або — співробітників) цього науково-дослідного інституту...».

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. працюючий — працю́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. працюючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до працювати. || у знач. прикм. || у знач. ім. працюючий, -чого, ч. Той, хто трудиться; працівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. працюючий — ПРАЦЮ́ЮЧИЙ, а, е. Який займається трудовою діяльністю, перебуває десь на роботі, на службі. Крізь суцільне стугоніння чути, як розмірено, з нещадною невтомністю працюючих верстатів, б'ють німецькі самоходи (О. Словник української мови у 20 томах
  4. працюючий — ПРАЦЮ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до працюва́ти. Крізь суцільне стугоніння чути, як розмірено, з нещадною невтомністю працюючих верстатів, б’ють німецькі самоходи (Гончар, III, 1959, 365)... Словник української мови в 11 томах