працювати
працюва́ти
-юю, -юєш, недок.
1》 неперех. Затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей; трудитися.
|| Вкладати багато сил у виконання якоїсь роботи.
|| над чим, біля чого, з чим і без додатка. Трудитися над створенням, виготовленням чого-небудь, обробляти щось.
|| у сполуч. зі сл. думка, голова, фантазія і т. ін. Виконувати розумову роботу, шукаючи найкращих засобів для вирішення, розв'язання чого-небудь.
|| чим, з чим, за чим. Виконуючи певну роботу, користуватися відповідним знаряддям, засобом або матеріалом для праці.
|| на чому, за чим. Виконувати роботу за допомогою верстата, механізму, машини і т. ін.
|| Виконувати корисну роботу (про тварин).
|| чим. Інтенсивно рухати руками, ногами, плечима і т. ін. під час плавби, бігу або проштовхуючись крізь натовп.
|| Виконувати спортивні вправи на гімнастичному снаряді, виступати з певною програмою на змаганнях, у цирку і т. ін.; тренуватися. Працювати на арені.
2》 неперех. Виконувати які-небудь обов'язки, перебувати десь на роботі, на службі.
|| ким. Обіймати яку-небудь посаду, бути фахівцем у якійсь справі.
|| для кого – чого, задля кого, на кого. Віддавати свою працю на благо інших, безкорисливо трудитися для створення чийогось добробуту, задоволення чиїхось життєвих потреб.
|| на кого, в кого. Обслуговувати кого-небудь своєю працею, трудячись за наймом.
|| на що, за що. Трудитися, заробляючи на прожиток.
3》 неперех. Бути в стані руху, діяти, виконуючи своє призначення (про машини, механізми і т. ін.).
|| на чому, від чого. Діяти, використовуючи якесь джерело енергії.
|| Виконувати свої функції (про органи людського тіла).
|| Бути чинним, діючим (про підприємства, організації і т. ін.).
4》 перех., заст. Створювати, виготовляти що-небудь.
Значення в інших словниках
- працювати — (виконувати певну роботу) робити, трудитися, (як вид діяльності) чинити, творити, (тяжко) гарувати, зневажл. (як-небудь) партачити, партолити, капарити// не покладати рук, мозолити руки, набивати мозолі. Словник синонімів Полюги
- працювати — працюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- працювати — (багато й старанно) докладати зусиль (сил, рук, праці і т. ін.); не покладати рук; гріти чуба (лоба; чуби, лоби – про багатьох); (довго) мозолити руки (ручки); набивати мозолі; (дуже важко, виснажливо... Словник фразеологічних синонімів
- працювати — жм. робити; (над чим) докладати праці до; (невтомно) не покладати рук, не мати <�знати> спочинку, с. розриватися; (шевцем) шевцювати, (кравцем) кравцювати, (вчителем) вчителювати тощо; (- машини) функціонувати, рухатися; (на паливі) діяти... Словник синонімів Караванського
- працювати — I возитися (з чим), ворочати ("Та ще ворочаю"), ґаздувати, гарувати (важко робити — діал.), горбанити, горбатитися, господарювати, господарити, дерзати, ділати, займатися, запрягатися (на весь день запрігся), ішачити, клопотатися... Словник синонімів Вусика
- працювати — [прац'уватие] -ц'уйу, -ц'уйеиш Орфоепічний словник української мови
- працювати — ПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. Затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей; трудитися. Людям хотілося жити, тобто творити, працювати (О. Довженко); // Вкладати багато сил у виконання якоїсь роботи. Словник української мови у 20 томах
- працювати — працюва́ти: ◊ працюва́ти як мура́шка про сумлінного працівника (ср) ♦ працю́й, а Бог ти допоможе (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- працювати — син. батрачити, ішачити, пахати. Словник жарґонної лексики української мови
- працювати — ша́рики працю́ють у кого. Хто-небудь розумний, здібний, кмітливий. — Між іншим, він хоче після війни якусь дисертацію писати…— Аби лиш кебети вистачило,— зауважив Теличко ..— Вистачить. В нього шарики працюють, дай Бог.. (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
- працювати — ДІ́ЯТИ (про машини, механізми, частини живих організмів тощо — бути в дії, виконувати свої функції), ПРАЦЮВА́ТИ, ФУНКЦІОНУВА́ТИ перев. спец., РОБИ́ТИ розм.; ІТИ́ (ЙТИ), ХОДИ́ТИ розм. (про годинниковий механізм). Словник синонімів української мови
- працювати — Працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, -цю́є; працю́й, -цю́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- працювати — ПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. неперех. Затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей; трудитися. Живем комуною, працюєм (Тич., І, 1957, 106); Людям хотілося жити, тобто творити, працювати (Довж. Словник української мови в 11 томах
- працювати — Працювати, -цюю, -єш гл. Трудиться. Я молодий і здоровий, працювати буду, будеш мати, що захочеш. Чуб. V. 141. Чумак робить і працює, і піт очі заливає. Мет. 464. Словник української мови Грінченка