працювати

ПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок.

1. Затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей; трудитися.

Людям хотілося жити, тобто творити, працювати (О. Довженко);

// Вкладати багато сил у виконання якоїсь роботи.

Прийдеться на старості літ не одпочивати, а працювати, як і перше працювала (І. Нечуй-Левицький);

Юда стоїть хвилину, стиснувши голову руками, далі стукає собі кулаком по голові, хапає мотику і, не розгинаючись, не втираючи поту, працює до нестяму (Леся Українка);

* Образно. Бачить, що сонечко щиро працює, Пташок посилає Марець лукавий .. В гостину до себе брата [Квітня] прохати (М. Коцюбинський);

// над чим, біля чого, з чим і без дод. Трудитися над створенням, виготовленням чого-небудь, обробляти щось.

Юзя бігла з книжкою в садок або на город, відповідно до того, де працювала на той час Дарка (Леся Українка);

За всякими справами Ви нічого не пишете про себе. Як почуваєте себе? Над чим тепер працюєте? (М. Коцюбинський);

Цілісінький день він не так щиро працював з кожухами та кобеняками, як з тим, як би того лучче дойняти терпеливого хлопця (Марко Вовчок);

– Коли ж пан забажає сам працювати біля землі в нашому селі, то дати йому пайку, як і всім хліборобам (М. Стельмах);

// у сполуч. зі сл. думка, голова, фантазія і т. ін. Виконувати розумову роботу, шукаючи найкращих засобів для вирішення, розв'язання чого-небудь.

Мармурові скрині .. з пишними арабськими надписами, над якими працювала фантазія поетів.., пообсипались та завалились від часу (М. Коцюбинський);

Немов від фізичного болю, він іноді тихо стогнав, а голова тим часом працювала інтенсивно, з страшним напруженням... (Г. Хоткевич);

// чим, з чим, за чим. Виконуючи певну роботу, користуватися відповідним знаряддям, засобом або матеріалом для праці.

Отож працюю я за ралом (Т. Шевченко);

Потім сядеш і працюєш на папері олівцем (П. Тичина);

Параска Хома працює акварельними фарбами та зеленою тушшю, розведеною білою гуашшю (з наук. літ.);

// на чому, за чим. Виконувати роботу за допомогою верстата, механізму, машини і т. ін.

Працювати на тракторі. Працювати за верстатом;

// Виконувати корисну роботу (про тварин).;

// чим. Інтенсивно рухати руками, ногами, плечима і т. ін. при плавбі, бігові або проштовхуючись крізь натовп.

– Там ти уповільнюєш біг, а мені здається, саме там його можна прискорити. Тільки треба чітко й сильно працювати руками, особливо правою (В. Собко);

Бадьоро працюючи ліктями, він пробивався до коменданта (Григорій Тютюнник);

// Виконувати спортивні вправи на гімнастичному снаряді, виступати з певною програмою на змаганнях, у цирку і т. ін.; тренуватися.

Працювати на перекладині;

Працювати на арені.

2. Виконувати які-небудь обов'язки, перебувати десь на роботі, на службі.

Тиміш Стоян повернувся на рідний свій завод – київський Арсенал. Тут він працював змалку (О. Довженко);

// ким. Займати яку-небудь посаду, бути фахівцем у якійсь справі.

Відтоді, як Сашко Литвиненко, закінчивши школу, став працювати ось тут [на радіовузлі] радистом (О. Гончар);

// для кого – чого, задля кого, на кого. Віддавати свою працю на благо інших, безкорисливо трудитися для створення чийогось добробуту, задоволення чиїхсь життєвих потреб.

– Ти працюєш для їхнього добра, їхньої користі, а вони тебе у хату не пускають, варвари! (М. Коцюбинський);

Здавалося, щасна доля зглянулася і на його [Т. Шевченка], .. оселила в рідній стороні, дала спромогу працювати задля рідного народу (Панас Мирний);

// на кого, в кого. Обслуговувати кого-небудь своєю працею, трудячись за наймом.

Пан Стадницький торкнувся родових болячок і зі всією пристрастю своєї мінливої душі накинувся на тих, хто працював на нього (М. Стельмах);

– Працюючи в румунського рибалки, я одгодувався, як кабан (Ю. Яновський);

І наші діти працювали на ката ситого... (В. Сосюра);

// на що, за що. Трудитися, заробляючи на прожиток.

І чому вона мусить так тяжко працювати на шматок хліба..? (М. Коцюбинський);

Був собі раз Вовчик-братик і Лисичка-сестричка, і задумали вони взятися чесно на хліб працювати (І. Франко);

Потім на лан потягнуться й ті, що з радою душею працювали б за полтиник, але їх тримають страх і верховоди (М. Стельмах).

3. Бути в стані руху, діяти, виконуючи своє призначення (про машини, механізми і т. ін.).

Бульдозери на валу оживають, один по одному провалюються в забої, де працюватимуть до вечора (О. Гончар);

Почала працювати машина на канонерці (Ю. Яновський);

// на чому, від чого. Діяти, використовуючи якесь джерело енергії.

Електростанція працювала на місцевому вугіллі:;

// Виконувати свої функції (про органи людського тіла).

Вона [слинна залоза] має незначні внутрішні зв'язки і працює одна, сама по собі (з навч. літ.);

Тепер мій мозок працює нормально, я чую пульсацію крові там (Ю. Яновський);

// Бути чинним, діючим (про підприємства, організації і т. ін.).

Бібліотека працює з 10 годин ранку до 5 годин вечора (І. Багмут).

4. що, заст. Створювати, виготовляти що-небудь.

Буде роботи чимало на ниві, Що вже про те і казати! Тілько б родила, а ми не ліниві Хлібець святий працювати (І. Манжура).

(1) Працюва́ти над собо́ю – підвищувати свою кваліфікацію, освіту.

Треба вчитися, як доглядати худобу, багато читати літератури, слухати бесіди зоотехніка, агронома і т. д. Одним словом, дуже багато працювати над собою, щоб стати справжніми тваринниками (Григорій Тютюнник).

◇ Не розгина́ючи спи́ни [працюва́ти] див. розгина́ти;

(2) Працюва́ти в рукави́чках:

а) виконувати роботу, не докладаючи великих зусиль;

б) виконувати тільки чисту роботу.

Ти, може, думаєш, що в рукавичках працюватимеш? (Ю. Яновський);

(3) Працюва́ти з холодко́м – виконувати роботу формально, без особливого інтересу, лінуючись.

На сторінках газети він ділиться своїм досвідом з молодими овочівниками і гостро критикує тих, хто працює з холодком (з газ.);

(4) Працюва́ти на холосто́му ходу́ – виконувати марну роботу;

(5) Працюва́ти не за страх, а за со́вість – самовіддано ставитися до роботи.

– І мене пошлють вчителювати? – не повірив своїм вухам, спочатку подумав, що з нього глузують. – Неодмінно пошлють. Вчителів у нас не вистачає. А працювати маєте не за страх, а за совість (М. Стельмах);

(6) Працюва́ти не поклада́ючи рук – трудитися наполегливо, понад міру, без відпочинку.

Всякому своя доля: один, рук не покладаючи, працює, а другий його працю без клопоту поїдає! (Панас Мирний);

Робітники, інженери, вчені, академіки, майстри мистецтв і майстри плавок, забоїв, верстатів – все мобілізувалося для боротьби [з німецьким фашизмом], всі працюють не покладаючи рук (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. працювати — (виконувати певну роботу) робити, трудитися, (як вид діяльності) чинити, творити, (тяжко) гарувати, зневажл. (як-небудь) партачити, партолити, капарити// не покладати рук, мозолити руки, набивати мозолі. Словник синонімів Полюги
  2. працювати — працюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. працювати — (багато й старанно) докладати зусиль (сил, рук, праці і т. ін.); не покладати рук; гріти чуба (лоба; чуби, лоби – про багатьох); (довго) мозолити руки (ручки); набивати мозолі; (дуже важко, виснажливо... Словник фразеологічних синонімів
  4. працювати — жм. робити; (над чим) докладати праці до; (невтомно) не покладати рук, не мати <�знати> спочинку, с. розриватися; (шевцем) шевцювати, (кравцем) кравцювати, (вчителем) вчителювати тощо; (- машини) функціонувати, рухатися; (на паливі) діяти... Словник синонімів Караванського
  5. працювати — I возитися (з чим), ворочати ("Та ще ворочаю"), ґаздувати, гарувати (важко робити — діал.), горбанити, горбатитися, господарювати, господарити, дерзати, ділати, займатися, запрягатися (на весь день запрігся), ішачити, клопотатися... Словник синонімів Вусика
  6. працювати — [прац'уватие] -ц'уйу, -ц'уйеиш Орфоепічний словник української мови
  7. працювати — -юю, -юєш, недок. 1》 неперех. Затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей; трудитися. || Вкладати багато сил у виконання якоїсь роботи. || над чим, біля чого, з чим і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. працювати — працюва́ти: ◊ працюва́ти як мура́шка про сумлінного працівника (ср) ♦ працю́й, а Бог ти допоможе (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. працювати — син. батрачити, ішачити, пахати. Словник жарґонної лексики української мови
  10. працювати — ша́рики працю́ють у кого. Хто-небудь розумний, здібний, кмітливий. — Між іншим, він хоче після війни якусь дисертацію писати…— Аби лиш кебети вистачило,— зауважив Теличко ..— Вистачить. В нього шарики працюють, дай Бог.. (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
  11. працювати — ДІ́ЯТИ (про машини, механізми, частини живих організмів тощо — бути в дії, виконувати свої функції), ПРАЦЮВА́ТИ, ФУНКЦІОНУВА́ТИ перев. спец., РОБИ́ТИ розм.; ІТИ́ (ЙТИ), ХОДИ́ТИ розм. (про годинниковий механізм). Словник синонімів української мови
  12. працювати — Працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, -цю́є; працю́й, -цю́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. працювати — ПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. неперех. Затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей; трудитися. Живем комуною, працюєм (Тич., І, 1957, 106); Людям хотілося жити, тобто творити, працювати (Довж. Словник української мови в 11 томах
  14. працювати — Працювати, -цюю, -єш гл. Трудиться. Я молодий і здоровий, працювати буду, будеш мати, що захочеш. Чуб. V. 141. Чумак робить і працює, і піт очі заливає. Мет. 464. Словник української мови Грінченка