працювати

I

возитися (з чим), ворочати ("Та ще ворочаю"), ґаздувати, гарувати (важко робити — діал.), горбанити, горбатитися, господарювати, господарити, дерзати, ділати, займатися, запрягатися (на весь день запрігся), ішачити, клопотатися, крутитися ("Не будеш крутитися, ніц не матимеш"), мантулити, мастакувати, мозолити, надриватися (в роботі), наймитувати, наймичкувати, напрацьовувати, обробляти (що), орудувати, перериватися (в роботі), підробляти, порати, поратися, поробляти (що ти поробляєш?), порядкувати, промишляти, робити, робитоньки, розриватися (в роботі), священнодіяти (працювати натхненно), співпрацювати, строкувати (заст.), творити, товктися (товкущий), трубанити, трудитися, хазяїти, хазяйнувати, чуміти (тяжко робити)

Фразеологічні синоніми: бути за старшого, куди пошлють; бути при ділі; брати горбом; братися за діло; вертітися на ногах; вимотувати жили; вимотувати сили; відбувати строк; волам хвости крутити; в поті чола хліб добувати; гнути горба; в ярмі ходити; гнути карк; гнути спину; гнути хребет; горіти, в роботі; гору труда трудити; гріти чуба; гріти чуприну; губити здоров'я; давати лад; ділечко робити; добувати свій хліб; добувати хліб кривавими мозолями, доводити до пуття; докладати праці; докладати рук (руки); жити чесним потом; займатися ділом; закачувати рукава; заливатися потом; заробляти власним горбом; заробляти кривавими мозолями; заробляти на прожиток; заробляти на хліб; засукувати рукави; з пучок та ручок жити; зрошувати потом землю; кривавим потом обливатися; кров'ю і потом добувати; крутитись, як білка в колесі; крутитись, як веретено в піст; ламати хребет (хребта); мати хліб з остюками (важко заробляти); мозолити руки; надівати на себе лямку; надривати жили; надривати пупа; наживати багатство; наживати статки; напинати пупа; натирати мозолі; натирати мозолі на руках; не бачити вільної хвилини; не давати рукам і ногам спочинку; не жаліти себе в роботі; не жаліти пупа; не жаліти рук; не жаліти сил; не жаліти хребта; не згортати рук (про старих); не знати ні дня, ні ночі; не знати просвітку; не знати сну й відпочинку; не ледарювати; не лінитися; не лінуватися; не мати коли дихнути; не мати коли вгору глянути; не розгинати спини; обливатися кривавим потом; обливатися сьомим потом; обривати руки (важко працювати); перериватися надвоє; перериватися начетверо; перериватися пополам; перти плуга; працювати без вогника; працювати від зорі до зорі; працювати від темна до темна; працювати в рукавичках; працювати денно і нічно; працювати до синього поту; працювати до сьомого поту; працювати за десятьох; працювати за паличку (в колгоспі); працювати за трьох; працювати з вогником; працювати з-під батога; працювати з холодком; працювати, мов каторжанин; працювати, мов чорний віл; працюєте на холостому ходу; працювати не за страх, а за совість; працювати, не покладаючи рук; працювати, не розгинаючи спини; працювати по-волячи; працювати по-волячому; працювати самотужки; працювати, спустивши рукави; працювати, як чорний віл; проливати піт; просиджувати штани (на роботі); протирати лікті; протирати штани; рвати жили; рвати пупа; рвати руки на чужій праці; рвати силу; робити, аж із шкури вилузуватись; робити, аз із шкури виринати; робити, аж очі на лоба вилазять; робити, аж очі рогом вилазять; робити діло; робити доброділо; робити до десятого поту; робити до кривавого поту; робити дег синіх жил на лобі; робити до сьомого поту; робити і вдень, і вночі; робити снажно; робити у три поти; робити у три поти лиця; робити, як верблюд; робити, як віл; робити, як віл мовчки, похнюпившись; робити чорнову роботу; робити, як віл у ярмі; робити, як гірський осел; робити, як проклятий; робити, як сірий віл; терти лямку; товктися, як у ката в стовпах; тягти власним горбом; тягти воза; тягти за двох; тягти лямку; тягти, як борозенний; ходити в плузі; ходити в пристібних; ходити по наймах; ходити в ярмі; ходити, як коняка в замісі

Професійні синоніми-відповідники до слова "працювати" в українській мові: бджолярувати, бондарювати, бригадирствувати, воловникувати, вчителювати, головувати, гончарувати, городникувати, дояркувати, дякувати (бути дяком), дячити (т.с.), кашоварити, ковалювати, колгоспничати, конюхувати, косарювати, кравцювати, крамарювати, кухарити, куховарити, лимарювати, лісникувати, лісничити, майструвати (працювати майстом), малярувати, мірошникувати, млинарювати, огородникувата, пасічникувати, пастухувати, пастушити, писарствувати (заст.), писарювати (т. с.), плугатарювати, погоничувати, прасолувати (перепродувати худобу — заст.), ремісникувати, рибалити, рибальствувати, риболовити, секретарювати, слюсарювати, старшинувати, столярувати, теслярувати, хліборобити, чоботарювати, шевцювати, шорникувати, шоферувати

Приповідки: Працює до синього поту. Робить — сорочка не висихає. Ні вихідного, ні прохідного. Знайшов муки на всі руки. За роботою ніколи носа втерти. Ніколи вгору глянути. Він товкач і помело (все робить). Од діла голова біла. Він у роботі — семиділуха. Як віл у ярмі: не випряжеш — не випряжеться. Вік ішач — заробиш орден Сутулова. Розірвись надвоє — скажуть, чого не на четверо. Працює, як не перерветься

II

див. допомагати

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. працювати — (виконувати певну роботу) робити, трудитися, (як вид діяльності) чинити, творити, (тяжко) гарувати, зневажл. (як-небудь) партачити, партолити, капарити// не покладати рук, мозолити руки, набивати мозолі. Словник синонімів Полюги
  2. працювати — працюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. працювати — (багато й старанно) докладати зусиль (сил, рук, праці і т. ін.); не покладати рук; гріти чуба (лоба; чуби, лоби – про багатьох); (довго) мозолити руки (ручки); набивати мозолі; (дуже важко, виснажливо... Словник фразеологічних синонімів
  4. працювати — жм. робити; (над чим) докладати праці до; (невтомно) не покладати рук, не мати <�знати> спочинку, с. розриватися; (шевцем) шевцювати, (кравцем) кравцювати, (вчителем) вчителювати тощо; (- машини) функціонувати, рухатися; (на паливі) діяти... Словник синонімів Караванського
  5. працювати — [прац'уватие] -ц'уйу, -ц'уйеиш Орфоепічний словник української мови
  6. працювати — -юю, -юєш, недок. 1》 неперех. Затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей; трудитися. || Вкладати багато сил у виконання якоїсь роботи. || над чим, біля чого, з чим і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. працювати — ПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. Затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей; трудитися. Людям хотілося жити, тобто творити, працювати (О. Довженко); // Вкладати багато сил у виконання якоїсь роботи. Словник української мови у 20 томах
  8. працювати — працюва́ти: ◊ працюва́ти як мура́шка про сумлінного працівника (ср) ♦ працю́й, а Бог ти допоможе (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. працювати — син. батрачити, ішачити, пахати. Словник жарґонної лексики української мови
  10. працювати — ша́рики працю́ють у кого. Хто-небудь розумний, здібний, кмітливий. — Між іншим, він хоче після війни якусь дисертацію писати…— Аби лиш кебети вистачило,— зауважив Теличко ..— Вистачить. В нього шарики працюють, дай Бог.. (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
  11. працювати — ДІ́ЯТИ (про машини, механізми, частини живих організмів тощо — бути в дії, виконувати свої функції), ПРАЦЮВА́ТИ, ФУНКЦІОНУВА́ТИ перев. спец., РОБИ́ТИ розм.; ІТИ́ (ЙТИ), ХОДИ́ТИ розм. (про годинниковий механізм). Словник синонімів української мови
  12. працювати — Працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, -цю́є; працю́й, -цю́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. працювати — ПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. неперех. Затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей; трудитися. Живем комуною, працюєм (Тич., І, 1957, 106); Людям хотілося жити, тобто творити, працювати (Довж. Словник української мови в 11 томах
  14. працювати — Працювати, -цюю, -єш гл. Трудиться. Я молодий і здоровий, працювати буду, будеш мати, що захочеш. Чуб. V. 141. Чумак робить і працює, і піт очі заливає. Мет. 464. Словник української мови Грінченка