працювати

ПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок.

1. неперех. Затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей; трудитися.

Живем комуною, працюєм (Тич., І, 1957, 106);

Людям хотілося жити, тобто творити, працювати (Довж., І, 1958, 368);

Праця в СРСР є обов’язком і справою честі кожного здатного до праці громадянина за принципом: «хто не працює, той не їсть» (Конст. СРСР, 1963, 5);

// Вкладати багато сил у виконання якоїсь роботи.

Прийдеться на старості літ не одпочивати, а працювати, як і перше працювала (Н.-Лев., VI, 1966, 408);

Юда стоїть хвилину, стиснувши голову руками, далі стукає собі кулаком по голові, хапає мотику і, не розгинаючись, не втираючи поту, працює до нестяму (Л. Укр., III, 1952, 144);

*Образно. Бачить, що сонечко щиро працює, Пташок посилає Марець лукавий.. В гостину до себе брата [Квітня] прохати (Коцюб., І, 1955, 428);

// над чим, біля чого, з чим і без додатка. Трудитися над створенням, виготовленням чого-небудь, обробляти щось.

Юзя бігла з книжкою в садок або на город, відповідно до того, де працювала на той час Дарка (Л. Укр., III, 1952, 640);

За всякими справами Ви нічого не пишете про себе. Як почуваєте себе? Над чим тепер працюєте? (Коцюб., III, 1956, 388);

Цілісінький день він не так щиро працював з кожухами та кобеняками, як з тим, як би того лучче дойняти терпеливого хлопця (Вовчок, І, 1955, 296);

— Коли ж пан забажає сам працювати біля землі в нашому селі, то дати йому пайку, як і всім хліборобам (Стельмах, І, 1962, 626);

Щорс сів за стіл і почав працювати (Довж., І, 1958, 145);

// у сполуч. із сл. думка, голова, фантазія і т. ін. Виконувати розумову роботу, шукаючи найкращих засобів для вирішення, розв’язання чого-небудь.

Мармурові скрині.. з пишними арабськими надписами, над якими працювала фантазія поетів.., пообсипались та завалились від часу (Коцюб., II, 1955, 121);

Немов від фізичного болю, він іноді тихо стогнав, а голова тим часом працювала інтенсивно, з страшним напруженням… (Хотк., І, 1966, 56);

// чим, з чим, за чим. Виконуючи певну роботу, користуватися відповідним знаряддям, засобом або матеріалом для праці.

Отож працюю я за ралом (Шевч., II, 1963, 82);

Потім сядеш і працюєш на папері олівцем (Тич., II, 1957, 167);

Співали дівчата на грядках, працювали піонери граблями, лопатами (Довж., І, 1958, 473);

Параска Хома працює акварельними фарбами та зеленою тушшю, розведеною білою гуашшю (Нар. тв. та етн., 1, 1970, 56);

// на чому, за чим. Виконувати роботу за допомогою верстата, механізму, машини і т. ін.

Працювати на тракторі. Працювати за верстатом;

// Виконувати корисну роботу (про тварин);

// чим. Інтенсивно рухати руками, ногами, плечима і т. ін. при плавбі, бігові або проштовхуючись крізь натовп.

— Там ти уповільнюєш біг, а мені здається, саме там його можна прискорити. Тільки треба чітко й сильно працювати руками, особливо правою (Собко, Біле полум’я, 1952, 43);

Бадьоро працюючи ліктями, він пробивався до коменданта (Тют., Вир, 1964, 412);

// Виконувати спортивні вправи на гімнастичному снаряді, виступати з певною програмою на змаганнях, у цирку і т. ін. ; тренуватися.

Працювати на перекладині; Працювати на арені.

Працюва́ти над собо́ю — підвищувати свою кваліфікацію, освіту.

Треба вчитися, як доглядати худобу, багато читати літератури, слухати бесіди зоотехніка, агронома і т. д. Одним словом, дуже багато працювати над собою, щоб стати справжніми тваринниками (Тют., Вир, 1964, 130).

◊ Працюва́ти в рукави́чках:

а) виконувати роботу, не докладаючи великих зусиль;

б) виконувати тільки чисту роботу.

— Ти, може, думаєш, що в рукавичках працюватимеш? (Ю. Янов., II, 1958, 36);

Працюва́ти до сьо́мого по́ту (за трьох, за десятьо́х, як чо́рний віл і т. ін.) — виконувати тяжку, виснажливу роботу.

— І стане він відтоді тихий-претихий та покірний і працює, мов той віл чорний, тільки очі йому, як баньки скляні, здається, й не кліпають (Дн. Чайка, Тв., 1960, 79);

Зрання й до вечора ганяла [тітка] своїх наймитів і сама працювала, як проклята (Минко, Моя Минківка, 1962, 121);

Працюва́ти з холодко́м — виконувати роботу формально, без особливого інтересу, лінуючись.

На сторінках газети він ділиться своїм досвідом з молодими овочівниками і гостро критикує тих, хто працює з холодком (Рад. Укр., 19.VIII 1959, 1);

Працюва́ти не за страх, а за со́вість — самовіддано ставитися до роботи.

— І мене пошлють вчителювати? — не повірив своїм вухам, спочатку подумав, що з нього глузують. — Неодмінно пошлють. Вчителів у нас не вистачає. А працювати маєте не за страх, а за совість (Стельмах, II, 1962, 162);

Працюва́ти не поклада́ючи рук — трудитися наполегливо, понад міру, без відпочинку.

Всякому своя доля: один, рук не покладаючи, працює, а другий його працю без клопоту поїдає! (Мирний, IV, 1955, 295);

Робітники, інженери, вчені, академіки, майстри мистецтв і майстри плавок, забоїв, верстатів — все мобілізувалося для боротьби [з німецьким фашизмом], всі працюють не покладаючи рук (Довж., III, 1960, 58).

2. неперех. Виконувати які-небудь обов’язки, перебувати десь на роботі, на службі.

Тиміш Стоян повернувся на рідний свій завод — київський Арсенал. Тут він працював змалку (Довж., І, 1958, 42);

// ким. Займати яку-небудь посаду, бути фахівцем у якійсь справі.

Відтоді, як Сашко Литвиненко, закінчивши школу, став працювати ось тут радистом на колгоспному радіовузлі, ця радіорубка стала для Віталія його другою домівкою (Гончар, Тронка, 1963, 41);

Старим був завгосп і комірник Григір Тетеря! Відтоді як заснувався колгосп — на цій посаді працював (Тют., Вир, 1964, 329);

// для кого — чого, задля кого, на кого. Віддавати свою працю на благо інших, безкорисливо трудитися для створення чийогось добробуту, задоволення чиїхсь життєвих потреб.

— Ти працюєш для їхнього добра, їхньої користі, а вони тебе у хату не пускають, варвари! (Коцюб., І, 1955, 199);

Здавалося, щасна доля зглянулася і на його [Т. Шевченка], .. оселила в рідній стороні, дала спромогу працювати задля рідного народу (Мирний, V, 1955, 312);

У дні великого походу Працюй сумлінно для народу, То будеш всюди — на посту (Мас., Побратими, 1950, 108);

*Образно. На комунізм сьогодні працює не тільки нове, народжене в революційних битвах, мистецтво соціалістичного реалізму, а й правдиве і людяне мистецтво всіх часів і народів (Рад. літ-во, 1, 1970, 10);

// на кого, в кого. Обслуговувати кого-небудь своєю працею, трудячись за наймом.

Пан Стадницький торкнувся родових болячок і зі всією пристрастю своєї мінливої душі накинувся на тих, хто працював на нього (Стельмах, І, 1962, 14);

— Працюючи в румунського рибалки, я одгодувався, як кабан (Ю. Янов., II, 1958, 65);

І наші діти працювали на ката ситого… (Сос., І, 1957, 465);

// на що, за що. Трудитися, заробляючи на прожиток.

І чому вона мусить так тяжко працювати на шматок хліба.. ? (Коцюб., І, 1955, 97);

Був собі раз Вовчик-братик і Лисичка-сестричка, і задумали вони взятися чесно на хліб працювати (Фр., IV, 1950, 83);

Потім на лан потягнуться й ті, що з радою душею працювали б за полтиник, але їх тримають страх і верховоди (Стельмах, І, 1962, 567).

3. неперех. Бути в стані руху, діяти, виконуючи своє призначення (про машини, механізми і т. ін.).

Бульдозери на валу оживають, один по одному провалюються в забої, де працюватимуть до вечора (Гончар, Тронка, 1963, 278);

Почала працювати машина на канонерці ( Ю. Янов., II, 1958, 80);

// на чому, від чого. Діяти, використовуючи якесь джерело енергії.

Електростанція працювала на місцевому вугіллі;

// Виконувати свої функції (про органи людського тіла).

Вона [слинна залоза] має незначні внутрішні зв’язки і працює одна, сама по собі (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 77);

Тепер мій мозок працює нормально, я чую пульсацію крові там (Ю. Янов., II, 1958, 13);

// Бути чинним, діючим (про підприємства, організації і т. ін.).

Бібліотека працює з 10 годин ранку до 5 годин вечора (Багмут, Опов., 1959, 76).

◊ Працюва́ти на холосто́му ходу́ — виконувати марну роботу;

Ша́рики працю́ють у кого — хто-небудь здібний, розумний, винахідливий.

— Аби лиш кебети вистачило, — зауважив Теличко. — А думка непогана. — Вистачить. В нього шарики працюють (Гончар, III, 1959, 336).

4. перех., заст. Створювати, виготовляти що-небудь.

Буде роботи чимало на ниві, Що вже про те і казати! Тілько б родила, а ми не ліниві Хлібець святий працювати (Манж., Тв., 1955, 54).