працювати
ДІ́ЯТИ (про машини, механізми, частини живих організмів тощо — бути в дії, виконувати свої функції), ПРАЦЮВА́ТИ, ФУНКЦІОНУВА́ТИ перев. спец., РОБИ́ТИ розм.; ІТИ́ (ЙТИ), ХОДИ́ТИ розм. (про годинниковий механізм). Мишуні раптом скортіло, щоб струг перестав діяти, і його треба було б наново рихтувати й встановлювати (Ю. Яновський); Язик діє — та рука не вміє (прислів'я); Танки зачхали моторами (вони працювали на малім газу) і рушили кудись убік (Григорій Тютюнник); Весь чогось слабую, серце погано працює (М. Коцюбинський); На багатьох заводах нині функціонують електричні транспортери рідких металів (з журналу); Ні хвороби, ні всякі там бацили не мали на нього жодного впливу; шлунок робив як машина (Г. Хоткевич); Утік (пан) до Румунії і до нитки залишив усе своє добро, навіть на стіні ішов годинник (С. Чорнобривець). — Пор. 2. дія́льність.
ПРАЦЮВА́ТИ (затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей), ПРАЦЮВА́ТИСЯ заст.; ТРУДИ́ТИСЯ, ШТУРМУВА́ТИ що, ТРУЖДА́ТИСЯ заст. (старанно, наполегливо); РОБИ́ТИ (перев. про фізичну працю); ПРІ́ТИ розм., ПОТІ́ТИ розм., МОЗО́ЛИТИСЯ розм., ГАРУВА́ТИ (ГЕРУВА́ТИ) (ГИРУВА́ТИ) заст., КРЯ́ЖИТИ діал., УВИХА́ТИСЯ (ВВИХА́ТИСЯ) діал. (важко, напружено, без відпочинку); ДБА́ТИ розм. (перев. заробляючи). Чесно трудиться Порфир. Ревно працює сам, не дає лінуватися і своєму підручному (О. Гончар); І молодий, що тільки перший рік учителює, вчитель і сторож Кирило Криворукий працюються з усієї сили (Б. Грінченко); — Доведеться їхати до Києва. Там штурмуватиму свою тему (П. Автомонов); Заверховодили пани Польські в Гетьманському, як у себе на царстві.. І все кругом мовчало, терпіло, слухало й робило (Панас Мирний); — Дивлюся, а серед них (бандитів) Мартин, синок нашого сільського дуки, а я в нього з самого дитинства у наймах прів (Ю. Збанацький); Се певно якась учителька, що мозолиться цілу днину з дітьми (О. Кобилянська); Гарував (Матвій) день повз день і запрацьовані гроші складав в дерев'яну скриньку під ліжком (Мирослав Ірчан); Коло худоби треба ходити і день і ніч, а ви будете доста мати на своїй голові, хоч би Сава й як ураз із вами увихався (О. Кобилянська); (Тірца:) А ти будуй нову для себе хату, не на могилу, на оселю дбай, щоб не була чужою в ріднім краю (Леся Українка).
ПРАЦЮВА́ТИ де (виконувати певні обов'язки на якійсь роботі, службі), ТРУДИ́ТИСЯ, РОБИ́ТИ розм., ОРУ́ДУВАТИ розм.; СЛУЖИ́ТИ, ПРОБУВА́ТИ (також ким — про розумову діяльність, обслуговування тощо); ЗАЙМА́ТИ, ОБІЙМА́ТИ, ПОСІДА́ТИ (зі сл. посаду, місце). Фабрика велика. Працюють 130 душ, є кілька машин (М. Коцюбинський); (Матильда:) Ви тут працюєте чи відпочиваєте? (Жанна:) Тружусь. Стенографую великі слова місцевого начальства (О. Корнійчук); Народ робив у полю (І. Франко); Попросив (садівник) собі кількох дівчат, що вже менше мали роботи на інших ділянках господарства, і разом з ними почав орудувати (П. Дорошко); Пробуваючи послушником у грецьких монастирях, він добре знав, що ховається в тих пічурках (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- працювати — (виконувати певну роботу) робити, трудитися, (як вид діяльності) чинити, творити, (тяжко) гарувати, зневажл. (як-небудь) партачити, партолити, капарити// не покладати рук, мозолити руки, набивати мозолі. Словник синонімів Полюги
- працювати — працюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- працювати — (багато й старанно) докладати зусиль (сил, рук, праці і т. ін.); не покладати рук; гріти чуба (лоба; чуби, лоби – про багатьох); (довго) мозолити руки (ручки); набивати мозолі; (дуже важко, виснажливо... Словник фразеологічних синонімів
- працювати — жм. робити; (над чим) докладати праці до; (невтомно) не покладати рук, не мати <�знати> спочинку, с. розриватися; (шевцем) шевцювати, (кравцем) кравцювати, (вчителем) вчителювати тощо; (- машини) функціонувати, рухатися; (на паливі) діяти... Словник синонімів Караванського
- працювати — I возитися (з чим), ворочати ("Та ще ворочаю"), ґаздувати, гарувати (важко робити — діал.), горбанити, горбатитися, господарювати, господарити, дерзати, ділати, займатися, запрягатися (на весь день запрігся), ішачити, клопотатися... Словник синонімів Вусика
- працювати — [прац'уватие] -ц'уйу, -ц'уйеиш Орфоепічний словник української мови
- працювати — -юю, -юєш, недок. 1》 неперех. Затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей; трудитися. || Вкладати багато сил у виконання якоїсь роботи. || над чим, біля чого, з чим і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- працювати — ПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. Затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей; трудитися. Людям хотілося жити, тобто творити, працювати (О. Довженко); // Вкладати багато сил у виконання якоїсь роботи. Словник української мови у 20 томах
- працювати — працюва́ти: ◊ працюва́ти як мура́шка про сумлінного працівника (ср) ♦ працю́й, а Бог ти допоможе (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- працювати — син. батрачити, ішачити, пахати. Словник жарґонної лексики української мови
- працювати — ша́рики працю́ють у кого. Хто-небудь розумний, здібний, кмітливий. — Між іншим, він хоче після війни якусь дисертацію писати…— Аби лиш кебети вистачило,— зауважив Теличко ..— Вистачить. В нього шарики працюють, дай Бог.. (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
- працювати — Працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, -цю́є; працю́й, -цю́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- працювати — ПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. неперех. Затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей; трудитися. Живем комуною, працюєм (Тич., І, 1957, 106); Людям хотілося жити, тобто творити, працювати (Довж. Словник української мови в 11 томах
- працювати — Працювати, -цюю, -єш гл. Трудиться. Я молодий і здоровий, працювати буду, будеш мати, що захочеш. Чуб. V. 141. Чумак робить і працює, і піт очі заливає. Мет. 464. Словник української мови Грінченка