працюватися
працюва́тися
-ююся, -юєшся, недок.
1》 кому, безос. Про наявність бажання, сили і т. ін. працювати (перев. з обставинами способу дії).
|| Докладати праці до чого-небудь.
2》 заст., рідко. Докладати сил до чого-небудь; трудитися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- працюватися — працюва́тися 1 дієслово недоконаного виду про наявність бажання, сили працювати безос. працюва́тися 2 дієслово недоконаного виду трудитися рідко Орфографічний словник української мови
- працюватися — ПРАЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, недок. 1. кому, безос. Про наявність бажання, сили і т. ін. працювати (перев. з обставинами способу дії). Не можу похвалитися, щоб мені добре працювалось (М. Коцюбинський); Після обіду Тарас Григорович знову взявся за пензлі. Словник української мови у 20 томах
- працюватися — ПРАЦЮВА́ТИ (затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей), ПРАЦЮВА́ТИСЯ заст.; ТРУДИ́ТИСЯ, ШТУРМУВА́ТИ що, ТРУЖДА́ТИСЯ заст. (старанно, наполегливо); РОБИ́ТИ (перев. про фізичну працю); ПРІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- працюватися — ПРАЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, недок. 1. кому, безос. Про наявність бажання, сили і т. ін. працювати (перев. з обставинами способу дії). Не можу похвалитися, щоб мені добре працювалось (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- працюватися — Працюватися, -цю́юся, -єшся гл. Трудиться, стараться, употреблять усилія. Треба було вдвох зважувати вуліки на віз, бо вони не повироблювані, а я сам працювався. Зміев. у. Словник української мови Грінченка