працюватися
ПРАЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, недок.
1. кому, безос. Про наявність бажання, сили і т. ін. працювати (перев. з обставинами способу дії).
Не можу похвалитися, щоб мені добре працювалось (М. Коцюбинський);
Після обіду Тарас Григорович знову взявся за пензлі. Працювалося легко й швидко (З. Тулуб);
Належав Перепелиця до тих людей, з якими працюється весело і швидко (С. Журахович);
// Докладати праці до чого-небудь.
На те й ходиться біля винограду, на те й працюється, щоб мати користь (М. Коцюбинський).
2. заст., рідко. Докладати сил до чого-небудь; трудитися.
Біля тієї колоди лежить сама по собі Явдоха Зубиха і не звя'зана, і регочеться, дивлячись, як працюються люди замість її [неї] та над колодою (Г. Квітка-Основ'яненко);
І молодий, що тільки перший рік учителює, вчитель і сторож Кирило Криворукий працюються з усієї сили (Б. Грінченко).
Словник української мови (СУМ-20)