працювати
ПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок.
1. Затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей; трудитися.
Людям хотілося жити, тобто творити, працювати (О. Довженко);
// Вкладати багато сил у виконання якоїсь роботи.
Прийдеться на старості літ не одпочивати, а працювати, як і перше працювала (І. Нечуй-Левицький);
Юда стоїть хвилину, стиснувши голову руками, далі стукає собі кулаком по голові, хапає мотику і, не розгинаючись, не втираючи поту, працює до нестяму (Леся Українка);
* Образно. Бачить, що сонечко щиро працює, Пташок посилає Марець лукавий .. В гостину до себе брата [Квітня] прохати (М. Коцюбинський);
// над чим, біля чого, з чим і без дод. Трудитися над створенням, виготовленням чого-небудь, обробляти щось.
Юзя бігла з книжкою в садок або на город, відповідно до того, де працювала на той час Дарка (Леся Українка);
За всякими справами Ви нічого не пишете про себе. Як почуваєте себе? Над чим тепер працюєте? (М. Коцюбинський);
Цілісінький день він не так щиро працював з кожухами та кобеняками, як з тим, як би того лучче дойняти терпеливого хлопця (Марко Вовчок);
– Коли ж пан забажає сам працювати біля землі в нашому селі, то дати йому пайку, як і всім хліборобам (М. Стельмах);
// у сполуч. зі сл. думка, голова, фантазія і т. ін. Виконувати розумову роботу, шукаючи найкращих засобів для вирішення, розв'язання чого-небудь.
Мармурові скрині .. з пишними арабськими надписами, над якими працювала фантазія поетів.., пообсипались та завалились від часу (М. Коцюбинський);
Немов від фізичного болю, він іноді тихо стогнав, а голова тим часом працювала інтенсивно, з страшним напруженням... (Г. Хоткевич);
// чим, з чим, за чим. Виконуючи певну роботу, користуватися відповідним знаряддям, засобом або матеріалом для праці.
Отож працюю я за ралом (Т. Шевченко);
Потім сядеш і працюєш на папері олівцем (П. Тичина);
Параска Хома працює акварельними фарбами та зеленою тушшю, розведеною білою гуашшю (з наук. літ.);
// на чому, за чим. Виконувати роботу за допомогою верстата, механізму, машини і т. ін.
Працювати на тракторі. Працювати за верстатом;
// Виконувати корисну роботу (про тварин).;
// чим. Інтенсивно рухати руками, ногами, плечима і т. ін. при плавбі, бігові або проштовхуючись крізь натовп.
– Там ти уповільнюєш біг, а мені здається, саме там його можна прискорити. Тільки треба чітко й сильно працювати руками, особливо правою (В. Собко);
Бадьоро працюючи ліктями, він пробивався до коменданта (Григорій Тютюнник);
// Виконувати спортивні вправи на гімнастичному снаряді, виступати з певною програмою на змаганнях, у цирку і т. ін.; тренуватися.
Працювати на перекладині;
Працювати на арені.
2. Виконувати які-небудь обов'язки, перебувати десь на роботі, на службі.
Тиміш Стоян повернувся на рідний свій завод – київський Арсенал. Тут він працював змалку (О. Довженко);
// ким. Займати яку-небудь посаду, бути фахівцем у якійсь справі.
Відтоді, як Сашко Литвиненко, закінчивши школу, став працювати ось тут [на радіовузлі] радистом (О. Гончар);
// для кого – чого, задля кого, на кого. Віддавати свою працю на благо інших, безкорисливо трудитися для створення чийогось добробуту, задоволення чиїхсь життєвих потреб.
– Ти працюєш для їхнього добра, їхньої користі, а вони тебе у хату не пускають, варвари! (М. Коцюбинський);
Здавалося, щасна доля зглянулася і на його [Т. Шевченка], .. оселила в рідній стороні, дала спромогу працювати задля рідного народу (Панас Мирний);
// на кого, в кого. Обслуговувати кого-небудь своєю працею, трудячись за наймом.
Пан Стадницький торкнувся родових болячок і зі всією пристрастю своєї мінливої душі накинувся на тих, хто працював на нього (М. Стельмах);
– Працюючи в румунського рибалки, я одгодувався, як кабан (Ю. Яновський);
І наші діти працювали на ката ситого... (В. Сосюра);
// на що, за що. Трудитися, заробляючи на прожиток.
І чому вона мусить так тяжко працювати на шматок хліба..? (М. Коцюбинський);
Був собі раз Вовчик-братик і Лисичка-сестричка, і задумали вони взятися чесно на хліб працювати (І. Франко);
Потім на лан потягнуться й ті, що з радою душею працювали б за полтиник, але їх тримають страх і верховоди (М. Стельмах).
3. Бути в стані руху, діяти, виконуючи своє призначення (про машини, механізми і т. ін.).
Бульдозери на валу оживають, один по одному провалюються в забої, де працюватимуть до вечора (О. Гончар);
Почала працювати машина на канонерці (Ю. Яновський);
// на чому, від чого. Діяти, використовуючи якесь джерело енергії.
Електростанція працювала на місцевому вугіллі:;
// Виконувати свої функції (про органи людського тіла).
Вона [слинна залоза] має незначні внутрішні зв'язки і працює одна, сама по собі (з навч. літ.);
Тепер мій мозок працює нормально, я чую пульсацію крові там (Ю. Яновський);
// Бути чинним, діючим (про підприємства, організації і т. ін.).
Бібліотека працює з 10 годин ранку до 5 годин вечора (І. Багмут).
4. що, заст. Створювати, виготовляти що-небудь.
Буде роботи чимало на ниві, Що вже про те і казати! Тілько б родила, а ми не ліниві Хлібець святий працювати (І. Манжура).
(1) Працюва́ти над собо́ю – підвищувати свою кваліфікацію, освіту.
Треба вчитися, як доглядати худобу, багато читати літератури, слухати бесіди зоотехніка, агронома і т. д. Одним словом, дуже багато працювати над собою, щоб стати справжніми тваринниками (Григорій Тютюнник).
◇ Не розгина́ючи спи́ни [працюва́ти] див. розгина́ти;
(2) Працюва́ти в рукави́чках:
а) виконувати роботу, не докладаючи великих зусиль;
б) виконувати тільки чисту роботу.
Ти, може, думаєш, що в рукавичках працюватимеш? (Ю. Яновський);
(3) Працюва́ти з холодко́м – виконувати роботу формально, без особливого інтересу, лінуючись.
На сторінках газети він ділиться своїм досвідом з молодими овочівниками і гостро критикує тих, хто працює з холодком (з газ.);
(4) Працюва́ти на холосто́му ходу́ – виконувати марну роботу;
(5) Працюва́ти не за страх, а за со́вість – самовіддано ставитися до роботи.
– І мене пошлють вчителювати? – не повірив своїм вухам, спочатку подумав, що з нього глузують. – Неодмінно пошлють. Вчителів у нас не вистачає. А працювати маєте не за страх, а за совість (М. Стельмах);
(6) Працюва́ти не поклада́ючи рук – трудитися наполегливо, понад міру, без відпочинку.
Всякому своя доля: один, рук не покладаючи, працює, а другий його працю без клопоту поїдає! (Панас Мирний);
Робітники, інженери, вчені, академіки, майстри мистецтв і майстри плавок, забоїв, верстатів – все мобілізувалося для боротьби [з німецьким фашизмом], всі працюють не покладаючи рук (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)