працьовитість
ПРАЦЬОВИ́ТІСТЬ, тості, ж.
Властивість за знач. працьови́тий.
Її скромність і працьовитість були в цілому селі знані (О. Кобилянська);
Ользі завжди було приємно, коли хтось похвалить її працьовитість, спритність її рук, її невтомність (Ірина Вільде);
Без працьовитості, без твердої волі неможливе формування високих здібностей, обдарованості, таланту (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)