праця

ПРА́ЦЯ, і, ж.

1. Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії і мають своїм призначенням створення матеріальних та духовних цінностей; труд.

Чесна праця – наше багатство (приказка);

Ніколи не думав Дьяконов, що праця може впливати на людину так цілюще (О. Гончар);

Праця – основа життя і багатства суспільства, джерело внутрішнього зростання духовних якостей людини (з наук.-попул. літ.);

// Трудовий процес, робота, на яку витрачається багато сил.

Не літа зсушили тіло, а від праці помарніло (прислів'я);

Покликали його раз до двору дрова різати, дали за цілий день важкої праці сороківку (М. Коцюбинський);

// Корисна робота, виконувана тваринами, або її результат.

Береться [дід] шершавою рукою за стовбур груші, на яку з дуплянки просочуються тонкі пахощі давньої бджолиної праці (М. Стельмах);

// Робота думки, пам'яті.

– Над книжками сиджу я, мов в кліти [в клітці]. Мов би-м працею хтів мозговою Голос серця і крові зглушити (І. Франко);

// чого. Про рух, перебування в дії чого-небудь.

Максим починає танцювати. Нема в нього ні стрімких вихилясів, ні підскоків, а є тільки праця підошов і закаблуків (М. Стельмах);

// перен. Уособлення суспільних класів, які створюють матеріальні й духовні цінності.

Його старий приятель усе ще був агітатором, газетярем, борцем у великій, всесвітній боротьбі праці з капіталом (І. Франко);

* Образно. Все тобі, медова земле, Все тобі, моя країно, Де смуглява ходить праця По оновлених полях! (М. Рильський).

2. перев. з означ. Трудовий процес певного фахівця.

[Антоніо:] З конечності бере артист роботу, яку прийдеться. Навіть Аполлон узявся раз до мулярської праці (Леся Українка);

// Вид діяльності.

Знаю, що праця чабанська .. не така, як дехто її собі уявляє (О. Гончар);

Тихо спить село, стомлене жнивною працею (І. Цюпа).

3. Певний вид оплачуваної трудової діяльності; робота, служба за наймом як засіб існування, джерело заробітку.

Ходили всі брати шукати собі роботи, служби й по місті, й по селах округи, .. тільки що не знаходилося їм праці й за малую заплату (Марко Вовчок);

Життя твоє – щоденна праця на чужих людей, на чужих дітей... (Панас Мирний);

І йде учитель мій колишній, Василь Мефодьович Крючко, на працю в школу, як раніш (В. Сосюра).

4. Зусилля, напруження.

Сказавши, круто повернувся [Турн] І камінь пудів в п'ять підняв; Хоть з праці трохи і надувся (І. Котляревський).

5. Матеріалізований результат якоїсь роботи, діяльності.

Бодай тебе, Івго, з твоєю правдою! Наробила була сим словом такого, що трохи вся твоя праця не пропала (Г. Квітка-Основ'яненко);

Тепер художник непокоївся, що будинок зірвуть і вся праця його полетить у повітря (О. Гончар);

// Літературний твір, наукова робота або витвір мистецтва.

[Джонс:] Але ж ви, певне збираєтесь продати вашу працю [скульптуру] кудись далеко в церкву католицьку? (Леся Українка);

З-під його [І. Франка] пера вийшов цілий ряд солідних наукових праць (М. Коцюбинський);

* Образно. Тут в кожній ягоді натхненна праця Струмує, як гаряча юна кров (М. Рильський).

6. Робота, функціонування машин і механізмів.

Напружена праця мотора.

Геро́й Соціалісти́чної Пра́ці див. геро́й;

(1) Даре́мна (дарма́, ма́рна, запропа́ла) пра́ця <�рідко Даре́мний труд> – марно, не варто й намагатися (що-небудь робити).

Дурному про розумне балакати – запропала праця (Сл. Б. Грінченка);

Дарма праця, пане-брате: Коли хочеш грошей Та ще й слави, того дива, Співай про Матрьошу... (Т. Шевченко);

[Кассандра:] Благати владарку – даремна праця, вона не знає ні жалю, ні ласки (Леся Українка);

Даремний труд – гнатися. Марусяк із власного досвіду знав, що в горах сто раз ліпше тікати, як гнатися (Г. Хоткевич);

Усе живе колись-то мусить умерти, і марна праця мучити себе жахами й прагнути вмолити вічний логос зробити чудо-виняток (Василь Шевчук);

Коли хлопець не обзивався, Андреуччо зачав волати голосніше, та дарма праця (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

Жи́ти з пра́ці рук свої́х див. жи́ти;

(2) За пра́цею; В пра́ці – виконуючи якусь роботу, в труді.

Нині думаю стріти новий рік за працею з пером в руках (М. Коцюбинський);

Дружба народів нам путь осяває, В праці зріднились і села, й міста (М. Рильський);

Лю́ди розумо́вої пра́ці див. лю́ди;

(3) На́ймана пра́ця – наймана робоча сила; трудящі, які працюють у когось за наймом.

В нашу епоху, коли наука перетворюється в безпосередню продуктивну силу, інтелігенція дедалі більше поповнює ряди працівників найманої праці (з публіц. літ.);

Понаднормо́ва робо́та (пра́ця) див. робо́та;

Послі́дком пра́ці див. послі́док;

Посува́ти / посу́нути спра́ву (робо́ту, пра́цю і т. ін.) [впере́д] див. посува́ти;

(4) Пра́ця над собо́ю – підвищення своєї кваліфікації, освіти, свого кругозору.

Тільки серйозна праця над собою може дати право виступати публічно (М. Коцюбинський);

Федотова з дитячих років виховувалась у родині великого Щепкіна, який привчив її до робочої дисципліни, до праці над собою (з наук. літ.);

Привла́снювати / привла́снити пра́цю див. привла́снювати;

Приков́аний до пра́ці див. прико́ваний;

(5) Примусо́ва пра́ця (робо́та) – вид покарання, що полягає в притягненні засудженого до праці з обов'язковим відрахуванням певної частини його платні на користь держави (у різні періоди історії застосовували як з позбавленням волі, так і без цього виду покарання).

Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан (з мови документів);

Продукти́вність пра́ці див. продукти́вність;

(6) Розумо́ва пра́ця – робота, яка вимагає витрат розумової енергії.

– Люди розумової праці винайшли трактор (Григорій Тютюнник);

Спра́ва (робо́та, пра́ця і т. ін.) посува́ється (посу́нулася) [впере́д] див. спра́ва¹;

Става́ти / ста́ти до робо́ти (пра́ці) див. става́ти;

Уда́рник комуністи́чної пра́ці див. уда́рник²;

(7) Фізи́чна пра́ця – робота, яка виконується із застосуванням м'язових зусиль.

Ніхто з інтелігенції ще ніколи не дивився з презирством на людей фізичної праці. Це твоя вигадка (Григорій Тютюнник);

(8) Чужа́ праця́ – робота на когось.

Зносить Гафійка красу і літа по наймах, зчорніє, зів'яне на чужій праці, як її мати (М. Коцюбинський);

Людині завсігди страшно збагнути, узнати, що за її життя завжди хтось платить кров'ю: чи то рідна матір, чи замучений чужою працею батько (М. Стельмах);

Шко́да пра́ці див. шко́да́2.△ Ако́рдна систе́ма опла́ти [пра́ці] див. систе́ма;

Бала́нс підприє́мства (пра́ці) див. бала́нс¹;

Бі́ржа пра́ці див. бі́ржа;

Відря́дна опла́та [пра́ці] див. опла́та;

Гігіє́на пра́ці див. гігіє́на;

Ко́декс зако́нів про пра́цю див. ко́декс;

Науко́ва організа́ція пра́ці див. організа́ція;

По́діл пра́ці див. по́діл;

Розпо́діл пра́ці див. розпо́діл;

Час пра́ці див. час.

◇ (9) Крива́ва пра́ця – тяжка, виснажлива, непосильна праця.

Стояли перед нею [Мотрею] давні лихі роки, пригадала вона свою криваву працю (Панас Мирний);

Приклада́ти / прикла́сти си́лу (пра́цю, ру́ки і т. ін.) див. приклада́ти;

(10) Сізі́фова пра́ця (робо́та), книжн. – надзвичайні зусилля, спрямовані на досягнення чогось, які не дають бажаних результатів; непосильне щось.

Ріка то затихала, то знов шуміла, сповняючи [виконуючи] сізіфову працю (Г. Хоткевич);

Унікальні явища природи, довго не знаходячи пояснення, нерідко так обростають легендами, що згодом виколупати з них зернятко істини коштує багатьох років майже сізіфової праці (із журн.);

– Та будь ласка! Робіть собі на здоров'я. Коли вам до смаку сізіфова робота! – спохмурнів трохи Макар Іванович (А. Головко);

Хапа́тися за пра́цю див. хапа́тися;

Шко́да́ [й] за́ходу (пра́ці) див. шко́да́2.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. праця — (певна діяльність) робота, діло, (здебільшого пильна) труд. Словник синонімів Полюги
  2. праця — пра́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. праця — Робота, р. труд; (спільна) співпраця, співробітництво; (муляра) фах, професія; ФР. натуга, напруження <н. надувся з праці>; (митця) |ви|твір, (наукова) розвідка; (машин) функціонування, дія; (марна) ІД. Сізіфова праця. Словник синонімів Караванського
  4. праця — -і, ж. 1》 Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії та мають своїм призначенням створення матеріальних і духовних цінностей; труд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. праця — пра́ця: ♦ гірка́ пра́ця, солодкий спочи́нок (Франко) ♦ яка́ пра́ця, така́ пла́та (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. праця — Коли праця вийде дверми, то біда вікном лізе у хату. Безробіття приносить нужду до хати. Праця єдина з недолі нас вирве. Лише працею мож поправити долю. Працює, як чорний віл. Дуже тяжко працює. Треба працювати, аби кавалок хліба мати. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. праця — (англ. labour) прямий внесок у виробництво (обслуговування), який люди роблять за рахунок фізичної і розумової діяльності. Економічний словник
  8. праця — Процес комплексної фіз.-розумової активності, метою якої є трансформація природного середовища у такий спосіб, аби збільшити шанси виживання людського роду. Універсальний словник-енциклопедія
  9. праця — сізі́фова пра́ця (робо́та), книжн. Надзвичайні зусилля, спрямовані на досягнення чогось, які не дають бажаних результатів; непосильне щось. Ріка то затихала, то знов шуміла, сповняючи (виконуючи) сізіфову працю (Г. Фразеологічний словник української мови
  10. праця — ПРАЦЯ — синтетична категорія, яка характеризує специфічну, властиву людині форму діяльності, спрямовану на освоєння і перетворення (згідно з власними цілями, інтересами і потребами) природного середовища, поліпшення соціальних відносин (соціальна... Філософський енциклопедичний словник
  11. праця — ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (застосування своєї праці, своїх зусиль до чого-небудь, у якійсь галузі), ДІ́Я, А́КЦІЯ книжн., ОПЕРА́ЦІЯ розм., ЧИН уроч., УЧИ́Н (ВЧИН) заст., уроч., ДІ́ЙСТВО заст., ДІ́ЛАННЯ діал.; ПРА́КТИКА (перев. Словник синонімів української мови
  12. праця — Пра́ця, -ці, -цею; пра́ці, праць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. праця — ПРА́ЦЯ, і, ж. 1. Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії і мають своїм призначенням створення матеріальних та духовних цінностей; труд. Чесна праця — наше багатство (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  14. праця — рос. труд діяльність людини, яка вимагає від неї зусиль, енергозатрат, усвідомлення доцільності і необхідності виконання роботи. Eкономічна енциклопедія
  15. праця — Праця, -ці ж. Трудъ, работа. Шевч. 133. Котл. Ен. VI. 87. Кричитъ пробі її мати, щоб дівчину рятувати, каже, що за працю тую я дівчину подарую. Чуб. V. 1117. ум. праценька. ЕЗ. V. 109. Словник української мови Грінченка