праця

ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (застосування своєї праці, своїх зусиль до чого-небудь, у якійсь галузі), ДІ́Я, А́КЦІЯ книжн., ОПЕРА́ЦІЯ розм., ЧИН уроч., УЧИ́Н (ВЧИН) заст., уроч., ДІ́ЙСТВО заст., ДІ́ЛАННЯ діал.; ПРА́КТИКА (перев. застосування набутих знань у певній галузі); РУХ (громадський, масовий). Марусяк не мав уже жадного авторитету. При нім критиковано і його самого, і його діяльність (Г. Хоткевич); Краю мій, чи я зробив усе, що треба, в дії й слові?.. (В. Сосюра); Політична.. воля в Росії не може бути осягнута інакше, як спільною акцією всіх її освічених народів (М. Драгоманов); Ця операція з коропами мала в жовтні дати комуні близько п'ятсот кіло риби (О. Донченко); В столиці пасажири чекали вагонів юрбою, що здобувала місця штурмовим чином (В. Підмогильний); Усі скарби свого добра Ти без жалю офірувала... І за високий той учин Вінок заробиш ти з тернин! (М. Старицький); Кіндрат Комар обгорнув себе скупим, бережливим дійством. Дає в позичку хлібця пуд, просить повернути два (О. Ковінька); Борислав — це шлях усієї Галичини, всієї Австро-Угорщини. Це поле ділання грядущих поколінь (П. Колесник); Сьогодні з нами ходив (О. Маковей) гуляти, багато розказував з своєї редакторської практики (Леся Українка); Народні мистецькі таланти.. мають собі широке поле для свого розвитку й цвітіння в тім прекраснім русі, який зветься самодіяльністю (М. Рильський). — Пор. 1. пра́ця.

ЗАНЯ́ТТЯ (те, чим займається людина), ДІ́ЛО розм. Застала (Ляля) його за незвичайним заняттям: Серьожка займався спортом, виважуючи однією рукою стілець (О. Гончар); Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Г. Квітка-Основ'яненко). — Пор. 1. пра́ця, I. 1. спра́ва.

ПРА́ЦЯ (діяльність людини, спрямована на створення матеріальних або духовних цінностей), РОБО́ТА, РОБОТИ́ЗНА розм., ДІ́ЛО розм., ДІ́ЛЬЦЕ розм.; ТРУД (перев. наполеглива, старанна); СЛУ́ЖБА (нефізична діяльність або в галузі обслуговування); ША́РВАРОК розм. (напружена, здебільшого примусова); ПІДРОБІ́ТОК, ХАЛТУ́РА перев. зневажл. (побічна, додаткова до основної або тимчасова, випадкова); ПОДЕ́НЩИНА (поденна); ПРА́КТИКА (лікаря, юриста). Ткалі, ткалі! Вам, любі, вдається Проспівати у праці своїй, Як травнева веселка сміється, Як іскриться в лиманах прибій (М. Нагнибіда); Закипіла робота — аж горить! (Панас Мирний); Шафар затримав його ще на скількись день для всякої такої роботизни (переклад М. Лукаша); Появить на очі люду Його ж сховані скарби — Справа гідна сил та труду, Річ достойна боротьби! (П. Грабовський); Вона дивилась за всім в домі, сама проводила хатнє господарство, ще й на службу ходила (І. Нечуй-Левицький); Минало дватри тижні, і знов на хуторі знаходилася негайна робота, і знов скликав він селян на шарварок (З. Тулуб); Всього раз на місяць ходив на підробітки, та цього було досить, бо заробляв він за одну ніч п'ять стипендій (С. Олійник); Ходив (дід) по "халтурах", парове отоплення ставив, дахи крив забудовникам трудно добутим шифером (О. Гончар); Вона вже ходила в економію на поденщину (Остап Вишня); Чоловік небагатий, жив він з адвокатської практики (М. Рильський). — Пор. 1. дія́льність, заня́ття.

ТВІР (зроблене, створене ким-небудь; те, що реально існує в тій чи іншій формі), ВИ́ТВІР, У́ТВІР, ПРА́ЦЯ, РОБО́ТА, ТРУД розм., ТВОРІ́ННЯ розм., ТВО́РИВО заст.; ПИСА́ННЯ, О́ПУС жарт., зневажл. (наслідок літературної, наукової роботи тощо); ДОСЛІ́ДЖЕННЯ, РО́ЗВІДКА, ТРАКТА́Т заст. (наукова праця). Давно вже суворий націлився критик На мій, як життя, недовершений твір (Л. Первомайський); На стінці два разки намиста І твір, що виткали ткачі (А. Малишко); Різьбярі розіклали свої витвори найтоншої роботи (В. Кучер); — От.. подарунок (меч і щит) тобі від Вулкана, Утвір мистецький його (М. Зеров); (Джонс:) Ви, певне, збираєтесь продати вашу працю (скульптуру) кудись далеко в церкву католицьку? (Леся Українка); За два дні Василь Васильович повертав учням роботу по літературі (О. Донченко); На чужий труд ласий не будь (М. Номис); Зоріє ранок, промінь б'є — В вікні великий світ. Залізом, зеленню встає Творіння наших літ (П. Воронько); (Антей:) Та хто ж тобі натхне вогонь живий, коли з творця ти творивом зробився? (Леся Українка); Він зібрав писання всіх давнішніх, нових і найновіших філософів (І. Нечуй-Левицький); — Не сподівався я почути свій скромний опус у такому виконанні (Л. Дмитерко); Значну кількість досліджень Франка присвячено різноманітним жанрам українського фольклору (з журналу); Може, надійде черга й публікації історичних розвідок Бантиша-Каменського, М. Костомарова, Д. Мордовця.. (з газети); — Ви, професори, пишіть свої книги і трактати зрозуміло, бо ви промовляєте до розуму (І. Франко).