1. Словник синонімів української мови

працівник

ПРАЦІВНИ́К (член виробничого колективу; той, хто працює в якійсь галузі господарства, науки, культури), РОБІТНИ́К розм. Працівники заповідника мали що показати нашій вибагливій екскурсії (І. Ле); Змінився характер фольклору, змінився й тип фольклориста як наукового робітника (М. Рильський).

ТРУДІВНИ́К (той, хто багато й старанно працює), ПРАЦІВНИ́К, РОБІТНИ́К, ПОДВИ́ЖНИК розм., ТРУДА́Р уроч., ТРУДЯ́ГА (ТРУДЯ́КА) розм., РОБОТЯ́ГА розм., ТРУДОВНИК заст.; ПРАЦЕЛЮ́Б, ТРУДОЛЮ́Б (ТРУДОЛЮ́БЕЦЬ) рідко (людина, яка любить працю, вміє добре працювати). Це були засмаглі, як видно, бувалі трудівники війни (Д. Ткач); Не голоси Чаїні — Наш одностайний крик: — Рівняйтеся, пустині! Поборе — працівник! (М. Рильський); Він бачив, що батько його — темний хлібороб, мати — мужичка, брат — слухняний робітник у сім'ї, а він?.. (Панас Мирний); — Садівник і лісівник — два рідні брати. І той і той повинні бути подвижниками (М. Чабанівський); — Ти, я бачу, не любиш городян, а даремно. Це прекрасні, хороші люди, великі трударі! (Григорій Тютюнник); Принишкнувши, руку поклала йому на плече, пальці, міцні пальці трудяги, чіпко стиснула... (Г. Колесник); Повертаючись після обіду в столовці, я сів у тритонку в кабіну до шофера Н. — ..Це був справжній трудяка (О. Довженко); Зять — сумлінний роботяга (І. Волошин); Слава непокладаючому рук трудовникові, що своїми талановитими працями буде в нас любов до свого краю (Панас Мирний); Талант Михайла Стельмаха.. це талант видатного зодчого в царстві духу, невтомного працелюба, творця великих епічних полотен (з журналу); Спостережливим оком Чепіга відразу помітив, що Вітряні Гори були вулицею відвертих, чесних трудолюбів (С. Журахович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. працівник — (той, хто багато працює) трудівник, робітник, уроч. подвижник, працелюб. Словник синонімів Полюги
  2. працівник — працівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. працівник — Трудівник, трудар, трудяга, РОБІТНИК; (в установі) службовець, співробітник; (колега) співпрацівник; (культури) діяч; (науковий) науковець. Словник синонімів Караванського
  4. працівник — [прац'іўник] -ниека, м. (на) -ниеков'і/ -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў Орфоепічний словник української мови
  5. працівник — -а, ч. 1》 Трудяща людина, трудівник. || рідко. Те саме, що робітник. 2》 чого і без додатка. Член якогось виробничого колективу, особа, яка бере участь у певному трудовому процесі, працює за певним фахом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. працівник — ПРАЦІВНИ́К, а, ч. 1. Трудяща людина, трудівник. А се ж не гріх, – голодних об'їдати і голих обдирати? і кого ж? своїх братів, працівників, рабів (Леся Українка); Не голоси чаїні – Наш одностайний крик: Рівняйтеся, пустині! Поборе – працівник! (М. Словник української мови у 20 томах
  7. працівник — Працівни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. працівник — ПРАЦІВНИ́К, а, ч. 1. Трудяща людина, трудівник. А се ж не гріх, — голодних об’їдати і голих обдирати? і кого ж? своїх братів, працівників, рабів (Л. Укр., II, 1951, 230); Не голоси чаїні — Наш одностайний крик: Рівняйтеся, пустині! Поборе — працівник!... Словник української мови в 11 томах
  9. працівник — рос. работник особа, що виконує роботу на підприємстві, в організації, установі. Eкономічна енциклопедія