працівник

Значення в інших словниках

1. працівник — (той, хто багато працює) трудівник, робітник, уроч. подвижник, працелюб. Словник синонімів Полюги
2. працівник — працівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
3. працівник — Трудівник, трудар, трудяга, РОБІТНИК; (в установі) службовець, співробітник; (колега) співпрацівник; (культури) діяч; (науковий) науковець. Словник синонімів Караванського
4. працівник — [прац'іўник] -ниека, м. (на) -ниеков'і/ -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў Орфоепічний словник української мови
5. працівник — -а, ч. 1》 Трудяща людина, трудівник. || рідко. Те саме, що робітник. 2》 чого і без додатка. Член якогось виробничого колективу, особа, яка бере участь у певному трудовому процесі, працює за певним фахом. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. працівник — ПРАЦІВНИ́К, а, ч. 1. Трудяща людина, трудівник. А се ж не гріх, – голодних об'їдати і голих обдирати? і кого ж? своїх братів, працівників, рабів (Леся Українка); Не голоси чаїні – Наш одностайний крик: Рівняйтеся, пустині! Поборе – працівник! (М. Словник української мови у 20 томах
7. працівник — ПРАЦІВНИ́К (член виробничого колективу; той, хто працює в якійсь галузі господарства, науки, культури), РОБІТНИ́К розм. Працівники заповідника мали що показати нашій вибагливій екскурсії (І. Словник синонімів української мови
8. працівник — Працівни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. працівник — ПРАЦІВНИ́К, а, ч. 1. Трудяща людина, трудівник. А се ж не гріх, — голодних об’їдати і голих обдирати? і кого ж? своїх братів, працівників, рабів (Л. Укр., II, 1951, 230); Не голоси чаїні — Наш одностайний крик: Рівняйтеся, пустині! Поборе — працівник!... Словник української мови в 11 томах