працівник

ПРАЦІВНИ́К, а, ч.

1. Трудяща людина, трудівник.

А се ж не гріх, – голодних об'їдати і голих обдирати? і кого ж? своїх братів, працівників, рабів (Леся Українка);

Не голоси чаїні – Наш одностайний крик: Рівняйтеся, пустині! Поборе – працівник! (М. Рильський);

А в ці ж ділянки вкладено вже людську працю, час і збіжжя; .. І ось для абстрактного загального добра нищити перед очима працівника його реальне добро!.. Це занадто тяжко, і не обійтись без небажаних, прикрих конфліктів, що їх так уникав Олександр Іванович, але іншої ради не було (Б. Антоненко-Давидович);

// рідко. Те саме, що робітни́к.

– А знаєте, до кого подібні ті скриньки? Подібні до тих жебраків, мужиків та працівників, одягнених у вбогі, латані одежі (І. Франко).

2. чого і без дод. Член якогось виробничого колективу, особа, яка бере участь у певному трудовому процесі, працює за певним фахом.

При вантаженні буряків з допомогою тракторного буряконавантажувача СНТ-2, 1 потрібно 5 працівників (з наук. літ.);

Ми з вами матимемо цінного працівника (Ю. Шовкопляс);

Працівники заповідника мали що показати нашій вибагливій екскурсії (Іван Ле);

Напередодні вдосвіта старшини притягли до КП вродливого капітана, працівника дивізійної газети (О. Гончар);

// Людина, що працює в якійсь галузі народного господарства, науки, культури.

Величезну кількість працівників преси можна було тут бачити тільки в перші дні процесу (Я. Галан);

Мій брат був літературним працівником, я теж, напевне, піду цією ж стежкою (І. Волошин).

(1) Науко́вий працівни́к – людина, що займається науковою роботою, провадить наукові дослідження.

Ви прослухали коротку інформацію наукового працівника, дослідника проблем війни, гвардії старшого лейтенанта Брянського (О. Гончар);

(2) Парті́йний працівни́к – людина, що працює в партійному апараті.

Вестибюль лікарні .. Внизу чекають схвильовані партійні працівники на приїзд Кречета (О. Корнійчук);

(3) Тво́рчий працівни́к – той, хто працює в галузі літератури та мистецтва.