праця
Коли праця вийде дверми, то біда вікном лізе у хату.
Безробіття приносить нужду до хати.
Праця єдина з недолі нас вирве.
Лише працею мож поправити долю.
Працює, як чорний віл.
Дуже тяжко працює.
Треба працювати, аби кавалок хліба мати.
Без праці хліба не буде.
Треба працювати, аби не бідувати.
Праця збагачує нас.
Маленька праця краща за велике безділля.
Навіть мала праця приносить якусь користь, а безділля — ніякої.
Працюєм до сьомого поту.
Дуже тяжко працюємо.
Працюй до поту, то й дальше будеш мати охоту.
Хто добре працює, той і далі хоче працювати.
Працюй, як отець велів, будуть в зерні ниви і худоби хлів.
Будь працьовитий і все матимеш.
Праця не страшна, а лінивство.
Лінивство вважається великим гріхом.
Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
Людина живе з плодів своєї праці, а від безділля — марніє.
Хто працює для народу, той працює для вічности.
Про почесність праці для народу.
Щира праця мозолева.
З повагою про тяжку працю.
Значення в інших словниках
- праця — (певна діяльність) робота, діло, (здебільшого пильна) труд. Словник синонімів Полюги
- праця — пра́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- праця — Робота, р. труд; (спільна) співпраця, співробітництво; (муляра) фах, професія; ФР. натуга, напруження <н. надувся з праці>; (митця) |ви|твір, (наукова) розвідка; (машин) функціонування, дія; (марна) ІД. Сізіфова праця. Словник синонімів Караванського
- праця — -і, ж. 1》 Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії та мають своїм призначенням створення матеріальних і духовних цінностей; труд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- праця — ПРА́ЦЯ, і, ж. 1. Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії і мають своїм призначенням створення матеріальних та духовних цінностей; труд. Словник української мови у 20 томах
- праця — пра́ця: ♦ гірка́ пра́ця, солодкий спочи́нок (Франко) ♦ яка́ пра́ця, така́ пла́та (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- праця — (англ. labour) прямий внесок у виробництво (обслуговування), який люди роблять за рахунок фізичної і розумової діяльності. Економічний словник
- праця — Процес комплексної фіз.-розумової активності, метою якої є трансформація природного середовища у такий спосіб, аби збільшити шанси виживання людського роду. Універсальний словник-енциклопедія
- праця — сізі́фова пра́ця (робо́та), книжн. Надзвичайні зусилля, спрямовані на досягнення чогось, які не дають бажаних результатів; непосильне щось. Ріка то затихала, то знов шуміла, сповняючи (виконуючи) сізіфову працю (Г. Фразеологічний словник української мови
- праця — ПРАЦЯ — синтетична категорія, яка характеризує специфічну, властиву людині форму діяльності, спрямовану на освоєння і перетворення (згідно з власними цілями, інтересами і потребами) природного середовища, поліпшення соціальних відносин (соціальна... Філософський енциклопедичний словник
- праця — ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (застосування своєї праці, своїх зусиль до чого-небудь, у якійсь галузі), ДІ́Я, А́КЦІЯ книжн., ОПЕРА́ЦІЯ розм., ЧИН уроч., УЧИ́Н (ВЧИН) заст., уроч., ДІ́ЙСТВО заст., ДІ́ЛАННЯ діал.; ПРА́КТИКА (перев. Словник синонімів української мови
- праця — Пра́ця, -ці, -цею; пра́ці, праць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- праця — ПРА́ЦЯ, і, ж. 1. Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії і мають своїм призначенням створення матеріальних та духовних цінностей; труд. Чесна праця — наше багатство (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
- праця — рос. труд діяльність людини, яка вимагає від неї зусиль, енергозатрат, усвідомлення доцільності і необхідності виконання роботи. Eкономічна енциклопедія
- праця — Праця, -ці ж. Трудъ, работа. Шевч. 133. Котл. Ен. VI. 87. Кричитъ пробі її мати, щоб дівчину рятувати, каже, що за працю тую я дівчину подарую. Чуб. V. 1117. ум. праценька. ЕЗ. V. 109. Словник української мови Грінченка