Орфографічний словник української мови

пращурка

пра́щурка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пращурка — -и, заст. Жін. до пращур.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пращурка — ПРА́ЩУРКА, и, ж. Жін. до пра́щур. Подоставала [Палажка] з наймичкою настільники про велике свято, рушник найдорожчий, ще від пращурки її, шитий шовками десь аж у Туреччині (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах
  3. пращурка — ПРА́ЩУРКА, и, ж. Жін. до пра́щур. Подоставала [Палажка] з наймичкою настільники про велике свято, рушник найдорожчий, ще від пращурки її, шитий шовками десь аж у Туреччині (Барв., Опов.., 1902, 165).  Словник української мови в 11 томах
  4. пращурка — Пращурка, -ки ж. Пращурка. МУЕ. III. 171. Увесь рід її, всі баби й прабаби з пращурами і пращурками. Г. Барв. 366.  Словник української мови Грінченка