пращурка

ПРА́ЩУРКА, и, ж.

Жін. до пра́щур.

Подоставала [Палажка] з наймичкою настільники про велике свято, рушник найдорожчий, ще від пращурки її, шитий шовками десь аж у Туреччині (Ганна Барвінок).

Значення в інших словниках

1. пращурка — пра́щурка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пращурка — -и, заст. Жін. до пращур.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пращурка — ПРА́ЩУРКА, и, ж. Жін. до пра́щур. Подоставала [Палажка] з наймичкою настільники про велике свято, рушник найдорожчий, ще від пращурки її, шитий шовками десь аж у Туреччині (Барв., Опов.., 1902, 165).  Словник української мови в 11 томах
4. пращурка — Пращурка, -ки ж. Пращурка. МУЕ. III. 171. Увесь рід її, всі баби й прабаби з пращурами і пращурками. Г. Барв. 366.  Словник української мови Грінченка