1. Словник української мови у 20 томах

пращурка

ПРА́ЩУРКА, и, ж.

Жін. до пра́щур.

Подоставала [Палажка] з наймичкою настільники про велике свято, рушник найдорожчий, ще від пращурки її, шитий шовками десь аж у Туреччині (Ганна Барвінок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пращурка — пра́щурка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пращурка — -и, заст. Жін. до пращур. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пращурка — ПРА́ЩУРКА, и, ж. Жін. до пра́щур. Подоставала [Палажка] з наймичкою настільники про велике свято, рушник найдорожчий, ще від пращурки її, шитий шовками десь аж у Туреччині (Барв., Опов.., 1902, 165). Словник української мови в 11 томах
  4. пращурка — Пращурка, -ки ж. Пращурка. МУЕ. III. 171. Увесь рід її, всі баби й прабаби з пращурами і пращурками. Г. Барв. 366. Словник української мови Грінченка