пращурка
ПРА́ЩУРКА, и, ж. Жін. до пра́щур.
Подоставала [Палажка] з наймичкою настільники про велике свято, рушник найдорожчий, ще від пращурки її, шитий шовками десь аж у Туреччині (Барв., Опов.., 1902, 165).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пращурка — пра́щурка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пращурка — -и, заст. Жін. до пращур. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пращурка — ПРА́ЩУРКА, и, ж. Жін. до пра́щур. Подоставала [Палажка] з наймичкою настільники про велике свято, рушник найдорожчий, ще від пращурки її, шитий шовками десь аж у Туреччині (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
- пращурка — Пращурка, -ки ж. Пращурка. МУЕ. III. 171. Увесь рід її, всі баби й прабаби з пращурами і пращурками. Г. Барв. 366. Словник української мови Грінченка