предивно

преди́вно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Значення в інших словниках

1. предивно — також у сполуч. зі сл. дивно, розм. Присл. до предивний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. предивно — ПРЕДИ́ВНО, також у сполуч. зі сл. дивно, розм. Присл. до преди́вний. Душе моя! Мов конар з пнем предивно, Так ти зрослась зо мною нерозривно (І. Франко); Реєнт, у речах і висловах палкий..  Словник української мови у 20 томах
3. предивно — ПРЕДИ́ВНО, також у сполуч. із сл. дивно, розм. Присл. до преди́вний. Душе моя! Мов конар з пнем предивно, Так ти зрослась зо мною нерозривно (Фр., XII 1954, 241); Реєнт, у речах і висловах палкий..  Словник української мови в 11 томах