Орфографічний словник української мови

прибіднювання

прибі́днювання

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прибіднювання — -я, с., розм. Дія за знач. прибіднювати і прибіднюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прибіднювання — ПРИБІ́ДНЮВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. прибі́днювати і прибі́днюватися. Додам без непотрібного прибіднювання, що своїм творчим доробком я особисто задоволений (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. прибіднювання — ПРИБІ́ДНЮВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. прибі́днювати і прибі́днюватися. Додам без непотрібного прибіднювання, що своїм творчим доробком я особисто задоволений (Літ. Укр., 29.XII 1967, 2).  Словник української мови в 11 томах