прибіднювання

ПРИБІ́ДНЮВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. прибі́днювати і прибі́днюватися.

Додам без непотрібного прибіднювання, що своїм творчим доробком я особисто задоволений (Літ. Укр., 29.XII 1967, 2).

Значення в інших словниках

1. прибіднювання — прибі́днювання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. прибіднювання — -я, с., розм. Дія за знач. прибіднювати і прибіднюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прибіднювання — ПРИБІ́ДНЮВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. прибі́днювати і прибі́днюватися. Додам без непотрібного прибіднювання, що своїм творчим доробком я особисто задоволений (з газ.).  Словник української мови у 20 томах