1. Словник української мови в 11 томах

прибіднювання

ПРИБІ́ДНЮВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. прибі́днювати і прибі́днюватися.

Додам без непотрібного прибіднювання, що своїм творчим доробком я особисто задоволений (Літ. Укр., 29.XII 1967, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибіднювання — прибі́днювання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прибіднювання — -я, с., розм. Дія за знач. прибіднювати і прибіднюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прибіднювання — ПРИБІ́ДНЮВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. прибі́днювати і прибі́днюватися. Додам без непотрібного прибіднювання, що своїм творчим доробком я особисто задоволений (з газ.). Словник української мови у 20 томах