прибіднювання
прибі́днювання
-я, с., розм.
Дія за знач. прибіднювати і прибіднюватися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прибіднювання — прибі́днювання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- прибіднювання — ПРИБІ́ДНЮВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. прибі́днювати і прибі́днюватися. Додам без непотрібного прибіднювання, що своїм творчим доробком я особисто задоволений (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- прибіднювання — ПРИБІ́ДНЮВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. прибі́днювати і прибі́днюватися. Додам без непотрібного прибіднювання, що своїм творчим доробком я особисто задоволений (Літ. Укр., 29.XII 1967, 2). Словник української мови в 11 томах