1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прибіднювати

прибі́днювати

-юю, -юєш, недок., перех., розм., рідко.

Збіднювати що-небудь, позбавляючи якихось рис, особливостей.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибіднювати — прибі́днювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. прибіднювати — ПРИБІ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., що, розм., рідко. Збіднювати що-небудь, позбавляючи якихось рис, особливостей. Левко навмисне в думках прибіднює, вкорочує душу чоловіка (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. прибіднювати — ПРИБІ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех., розм., рідко. Збіднювати що-небудь, позбавляючи якихось рис, особливостей. Левко навмисне в думках прибіднює, вкорочує душу чоловіка (Стельмах, І, 1962, 95). Словник української мови в 11 томах