Значення в інших словниках
-
привчити —
див. привчати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
привчити —
ПРИВЧИ́ТИ див. привча́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
привчити —
ПРИВЧИ́ТИ (ПРИУЧИ́ТИ) (змусити звикнути до чого-небудь; виробити у когось певний навик), ПРИЗВИЧА́ЇТИ, ПРИЗВИ́ЧИТИ рідше, НАТРЕНУВА́ТИ, ОБТЕ́РТИ (ОБІТЕ́РТИ) розм., ПРИНАТУ́РИТИ діал.; ПРИОХО́ТИТИ (виробити бажання, охоту робити щось). — Недок.
Словник синонімів української мови
-
привчити —
ПРИВЧИ́ТИ див. привча́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
привчити —
Привчати, -чаю, -єш сов. в. привчити, -вчу, -вчиш, гл. Пріучать, пріучить.
Словник української мови Грінченка