привішувати —
-ую, -уєш, недок., привісити, -ішу, -ісиш, док., перех. Закріплювати у висячому положенні; підвішувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
привішувати —
ПРИВІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИВІ́СИТИ, і́шу, і́сиш, док., що. Закріплювати у висячому положенні; підвішувати. Він [робітник] бере за ухо кибель, повен лепу, несе його до шахти, привішує до линви і дзвонить, щоб тягли (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
привішувати —
ВІ́ШАТИ (прикріплюючи до чогось, за щось, надавати чому-небудь висячого положення), ПІДВІ́ШУВАТИ, ПРИВІ́ШУВАТИ, ЧІПЛЯ́ТИ розм. — Док.: пові́сити, підві́сити, приві́сити, почепи́ти, учепи́ти (вчепи́ти), пові́шати (все або багато чогось).
Словник синонімів української мови
привішувати —
ПРИВІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИВІ́СИТИ, і́шу, і́сиш, док., перех. Закріплювати у висячому положенні; підвішувати. Він [робітник] бере за ухо кибель, повен лепу, несе його до шахти, привішує до линви і дзвонить, щоб тягли (Фр., IV, 1950, 24).
Словник української мови в 11 томах