пригноблено —
Присл. до пригноблений 4).
Великий тлумачний словник сучасної мови
пригноблено —
ПРИГНО́БЛЕНО. Присл. до пригно́блений 4. Я відчув себе супроти нього мізерією і пригноблено потакав його балачці, зачудовувався з його енергійних рухів (Олесь Досвітній); Мовчки, пригноблено дивився [Фінк] на неї і посміхався запобігливо (П.
Словник української мови у 20 томах
пригноблено —
ПРИГНО́БЛЕНО. Присл. до пригно́блений 4. Я відчув себе супроти нього мізерією і пригноблено потакав його балачці, зачудовувався з його енергійних рухів (Досв., Вибр., 1959, 402); Мовчки, пригноблено дивився [Фінк] на неї і посміхався запобігливо (Загреб., Європа. Захід, 1961, 80).
Словник української мови в 11 томах