пригноблено

ПРИГНО́БЛЕНО. Присл. до пригно́блений 4.

Я відчув себе супроти нього мізерією і пригноблено потакав його балачці, зачудовувався з його енергійних рухів (Досв., Вибр., 1959, 402);

Мовчки, пригноблено дивився [Фінк] на неї і посміхався запобігливо (Загреб., Європа. Захід, 1961, 80).

Значення в інших словниках

1. пригноблено — пригно́блено прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. пригноблено — Присл. до пригноблений 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пригноблено — ПРИГНО́БЛЕНО. Присл. до пригно́блений 4. Я відчув себе супроти нього мізерією і пригноблено потакав його балачці, зачудовувався з його енергійних рухів (Олесь Досвітній); Мовчки, пригноблено дивився [Фінк] на неї і посміхався запобігливо (П.  Словник української мови у 20 томах