пригноблено
ПРИГНО́БЛЕНО. Присл. до пригно́блений 4.
Я відчув себе супроти нього мізерією і пригноблено потакав його балачці, зачудовувався з його енергійних рухів (Досв., Вибр., 1959, 402);
Мовчки, пригноблено дивився [Фінк] на неї і посміхався запобігливо (Загреб., Європа. Захід, 1961, 80).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пригноблено — пригно́блено прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- пригноблено — Присл. до пригноблений 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пригноблено — ПРИГНО́БЛЕНО. Присл. до пригно́блений 4. Я відчув себе супроти нього мізерією і пригноблено потакав його балачці, зачудовувався з його енергійних рухів (Олесь Досвітній); Мовчки, пригноблено дивився [Фінк] на неї і посміхався запобігливо (П. Словник української мови у 20 томах